Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке надає юридичну та економічну оцінку законопроєктів, бачить більше аргументів "проти" скасування розмитнення, аніж "за".
Кожен законопроєкт, який надходить у Верховну Раду, оцінюється парламентськими юристами з точки зору існуючого права та інтеграції в наявне законодавство України. Для цього Головне науково-експертне управління Верховної Ради публікує висновок щодо проєкту закону. Відповідно до процедури парламенту, такий висновок опубліковано і щодо проєкту "Закону №7311 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану", який розробив глава комітету податкової та митної політики Данило Гетманцев у співавторстві з іншими народними обранцями.
Нагадаємо, що даний законопроєкт повністю скасовує пільги щодо ввезення транспортних засобів на період воєнного часу – як для фізичних осіб, так і для підприємців. Водночас парламентські юристи висловили до цього проєкту ряд суттєвих зауважень Зокрема, вони звернули увагу, що єдине обґрунтування його ухвали – необхідність збільшення надходжень до бюджету. Але розрахунки цих надходжень оціночні та надто приблизні.
Автори законопроєкту стверджують, що "за перший тиждень до бюджету не надійшло 350 млн гривень, а щоденна сума пільг складає 100 млн грн". Тобто "реалізація положень проєкту дозволить збільшити надходження до Державного бюджету на 2 млрд гривень щомісячно, виходячи з теперішніх темпів імпорту".
Також цікаво Скасування "нульового розмитнення": за і проти
Експерти Верховної ради вважають, що "наведені у цих документах розрахунки втрат та очікуваних надходжень бюджету є дискусійними". Немає підстав вважати, що обсяги ввозу автомобілів під час дії податків були б такими ж, тобто навряд чи бюджет отримав би ці кошти.
Окрім того, не враховані опосередковані результати, вигоди від яких можуть значно перевищувати пораховані збитки. Це підвищення (збереження) та розширення ділової активності, а отже і податкоспроможності, формування попиту з боку власників транспортних засобів на запасні частини, пальне, послуги з ремонту та обслуговування тощо, розширення на цій основі податкової бази.
Експерти парламенту вважають, що питання щодо повного скасування існуючих податкових преференцій в нинішніх умовах не може розглядатись виключно з позиції мінімізації бюджетних втрат, неминучість яких, до речі, апріорі була очікуваною при запровадженні таких преференцій.
Натомість подорожчання пального та автомобілів стане причиною суттєвого зростання вартості товарів в Україні, зниження рівня життя громадян в Україні, стимулювання відтоку їх за кордон, зниження прибутковості бізнесу, особливо аграрного сектору.
Ще одна пересторога – збільшення податків на пальне аж ніяк не усуне дефіциту пального на ринку України, швидше його посилить.
Експерти в цілому не заперечують щодо перегляду преференцій, однак вважають за доцільне зробити їх більш адресними.
Наприклад, щодо транспортних засобів рішення щодо встановлення пільгового оподаткування було правильним, зважаючи на суттєві втрати транспортних засобів через військові дії. Тому можна зберегти "нульове розмитнення" для таких категорій населення та підприємців:
При цьому, для перших двох випадків доцільно встановити обмеження щодо кількості таких транспортних засобів, що ввозяться, та тимчасову (наприклад, протягом 2 чи більше років) заборону на їх відчуження у будь-якій формі (крім спадкування), що має усунути інтерес до такого роду бізнесу з боку різноманітних перекупників тощо.
До речі експерт не вважає, що ввезення “євроблях” заважає волонтерам
Принагідно варто враховувати й загальні тенденції в Європі щодо суттєвого послаблення, зокрема, у частині митного оподаткування експорту з України, що є особливо актуальним у контексті зближення України з Європейським Союзом, а не відновлювати моделі фіскалізації, що існували у мирний час.