Успішну перевірку рідини типу AdBlue, яка необхідна для сучасних дизельних двигунів, пройшли лише дві торгові марки з п'яти.
Більшість сучасних дизельних двигунів, які відповідають екологічним нормам Євро5 та Євро6, обладнані системами SCR (Selective Catalytic Reduction), тобто каталізаторами, які за допомогою реагенту AdBlue очищують вихлопні гази дизельних двигунів. Це стосується як легкових, так і вантажних автомобілів, а також сільськогосподарської техніки і навіть промислових електрогенераторів.
Саме тому попит на цю рідину в Україні постійно зростає. Рідину AdBlue в основному реалізують через мережі АЗС, а левова частка ринку зараз належить українським виробникам.
Також цікаво яке дизельне пальне заливають в баки на українських АЗС
Загалом, виробництво реагенту є дуже прибутковим бізнесом, оскільки він не вимагає якихось надсучасних технологій чи будівництва заводів. Разом з тим, якість AdBlue дуже залежить від якісних компонентів, системи логістики та зберігання. Використання ж неякісного реагенту може призвести до виходу з ладу системи очищення вихлопних газів, і відповідно, до серйозних фінансових проблем у власників авто. Тому що саме нам продається під виглядом AdBlue, перевірили експерти Інституту споживчих експертиз.
Спочатку про те, що власне таке – рідина AdBlue. Фактично це розчин технічно чистої сечовини (32,5%) у максимально очищеній, демінералізованій воді (67,5%). Він застосовується як додаткова робоча рідина в дизелях, яка впорскується в потік відпрацьованих газів у присутності каталізатора. При цьому відбувається реакція перетворення шкідливого оксиду азоту на безпечні азот і воду.
Сам каталізатор завжди повинен залишатися чистим, оскільки він боїться сторонніх металів, які забивають пори й виводять його з ладу. Своєю чергою, ці метали знаходяться у воді, саме для того її так ретельно демінералізують.
Відповідно, сечовина (карбамід) повинна бути високого рівня очищення (марка А), а не дешевою сільськогосподарською, яка використовується як добрива на полях. І вода повинна бути не “з-під крану”, а спеціальна. Звісно, якісні компоненти коштують дорого, чим і користуються виробники “псевдоAdBlue”, які використовують найдешевші складові.
Найчастіше рідина AdBlue на АЗС розливається з окремих ємностей. Фото ІСЕ
Ще один нюанс: AdBlue – це запатентована торгова марка асоціації автомобільної промисловості Німеччини. Вимоги до реагенту AdBlue визначаються стандартом ISO 22241. Тобто саме ця назва може використовуватися виробником лише у тому випадку, якщо продукція схвалена Асоціацією. Інші рідини, які виробляються за власними ТУ, і не сертифіковані Асоціацією, так називатися не можуть. Тому в Україні їх називають співзвучними назвами типу “ЕкоБлю”, “Блютек” тощо.
Нехтування якістю може дорого обійтися власникам дизельних авто. Використання підробки може призвести до блокування елементів дозування AdBlue, що своєю чергою, призводить до виходу з ладу дорогих компонентів, які не підлягають ремонту. Крім того, можливе забруднення каталітичного блоку SCR, як результат, можливе повне блокування вихлопної системи.
Повідомлення на дизельному авто, яке виявило проблему з AdBlue. Фото ІСЕ
І насамкінець, проблема виникнення відкладень сечовини у нейтралізаторі, що веде до механічного пошкодження елементів системи очищення відпрацьованих газів.
Дослідники Інституту споживчих експертиз відібрали п’ять проб AdBlue в найбільш популярних мережах АЗС. Було придбано реагенти AdBlue від CrossChem (“КросХім” – один з найбільших виробників в Україні), який реалізується в мережах АЗС AMIC, AVANTAGE 7, ОККО, KLO та ін., GОWOG, реалізується в мережі WOG, EcoBlue (БРСМ-Нафта, реалізується у власній мережі АЗС та виробляється згідно з власним ТУ, не є запатентованим реагентом AdBlue), TIZ Carbo-gaz, що продається в мережі SHELL та магазинах ATL, та “Блютек”, що реалізується в мережі АЗС Marshall на розлив.
Результати випробувань рідини типу AdBlue в серпні 2024 року на українських АЗС:
Показник, |
На яких АЗС присутні |
Тара |
Вміст карбаміду |
Показник заломлення при 200С |
Лужність |
Масова концентрація, мг/кг |
|||
% |
у межах |
% |
Міді |
Магнію |
Натрію |
Цинку |
|||
Норма, не більше |
31,8-33,2 |
1,3814-1,3843 |
0,2 |
0,2 |
0,5 |
0,5 |
0,2 |
||
CrossChem |
AMIC, WOG, Avantage 7, OKKO, KLO |
розлив |
32,68 |
1,3831 |
0,11 |
0 |
0,01 |
0,01 |
0 |
GОWOG |
WOG |
каністра |
32,67 |
1,382 |
0,08 |
0 |
0,01 |
0,1 |
0 |
EcoBlue |
БРСМ-Нафта |
розлив |
32,63 |
1,3827 |
0,01 |
0.74 |
1,52 |
2,7 |
0,47 |
TIZ Carbo-gaz |
Shell, ATL |
каністра |
32,49 |
1,3824 |
0,05 |
0.27 |
0,24 |
0,01 |
0,1 |
Блютек |
Marshall |
розлив |
32,61 |
1,383 |
0,008 |
0,018 |
0,67 |
1,8 |
0,018 |
Експерти розділили результати на дві зони – “зелену” та “червону”. В першу потрапили реагенти, які повністю відповідали нормативам ISO 22241 і були якісними, в другу, відповідно, зразки з порушеннями, використання яких може призвести до виходу з ладу системи.
Лабораторні дослідження показали, що лише два реагенти з п’яти дійсно являються AdBlue, тобто повністю відповідають європейському стандарту ISO 2224. У реагентах CrossChem та GОWOG було виявлено нульове значення концентрації шкідливих альдегідів, мінімальні значення нерозчинного осаду (2,9 і 2,5 мг/кг відповідно при допустимих 5 мг/кг), а також незначні концентрації металів. Наприклад, у розчині CrossChem зовсім відсутнє залізо та мідь.
Такі показники свідчать про використання при виробництві якісного карбаміду та правильну демінералізацію води. Також це може вказувати на надійну систему логістики й зберігання продукту, оскільки для AdBlue будь-який контакт з невідповідними матеріалами призводить до зниження якісних показників.
В “червону” зону потрапили інші три зразки реагентів, що досліджувалися. У реагентах EcoBlue (БРСМ-Нафта) та “Блютек” (АЗС Marshall) перевищено масову концентрацію вмісту натрію. У EcoBlue (БРСМ-Нафта) це майже п’ятикратне перевищення, “Блютек” – чотирикратне. Такі показники можуть говорити про те, що при виробництві застосовують не демінералізовану воду, а звичайну, мало не “з-під крана”.
Всі відібрані “сліпим методом” зразки реагенту досліджувались у лабораторії. Фото ІСЕ
Використання такої води призведе до того, що солі металів можуть забити пори каталізатора, і він працювати перестане. Перевищення натрію також опосередковано сигналізує про наявність в рідині антизлипальної добавки. ЇЇ додають в сільськогосподарський карбамід, щоб добрива не злипались. Тобто є велика ймовірність, що в цих реагентах використано дешевий неочищений “добривний” карбамід. Це небезпечно, оскільки перебільшення натрію виводить з ладу систему селективної каталітичної нейтралізації SCR.
В реагенті EcoBlue (БРСМ-Нафта) також удвічі-втричі перевищено вміст міді, магнію та цинку, у “Блютека” також підвищений вміст магнію, хоч і не кардинально. Реагент від TIZ Carbo-gaz значно покращив свої показники з минулого дослідження рік тому, але все ж не дотягнув до нормативу з концентрацією міді.
В цілому, наявність всіх цих домішок у рідині може призвести до досить швидкого виходу з ладу каталізатора, а далі може статися навіть накопичення вапняних відкладень, які закоркують блок SCR, а згодом і всю вихлопну систему.
До речі що таке AdBlue та як її вибирати
Загалом, тест показав, що прогресу в розрізі якості на ринку AdBlue нема. Як і минулого року, 70% українського ринку AdBlue не відповідає нормативам ISO 22241. Більше того, виглядає так, що виробники цього фальсифікату все ще економлять на компонентах задля більшої вигоди.
Для автовласників така економія може вилізти боком – а саме призвести до коштовного ремонту. Для пішоходів теж біда – дизельних авто в Україні багато, а в великих містах і так бракує чистого повітря. З іншого боку, відповідальні виробники теж є, і навіть в складних умовах військового часу вони не допускають компромісів з якістю.