Яке дизельне пальне заливають в наші баки на українських АЗС

Півроку назад експерти Інституту споживчих експертиз виявили, що більш ніж третина дизельного пального на українських заправках було фальсифікатом. Тож чергова перевірка не віщувала нічого доброго, адже зараз, за словами експертів, маржа на продажу дизеля досягає 10 гривень на літрі.

Такий заробіток – це надприбутки для «бодяжніків», оскільки вони ще й не платять податки.

Також цікаво експертиза бензину А-95

Але реальна ситуація виявилася протилежною – лише дві проби з 17 мали порушення, але і ті не катастрофічні. Експерти кажуть, що можливими причинами таких несподіваних покращень стало повернення в законне поле стандартів Євро 5, і відповідне посилення контролю з боку каральних органів за нелегальними виробництвами. Факт залишається фактом – зараз ризик нарватися на неякісну «солярку» залишився лише у найбільш затятих «бодяжніків» та підзаборних «бочок», яким взагалі закони не писані.

Отже, спеціалісти Інституту споживчих експертиз відправили в лабораторію зразки з 17 мереж, з різних регіонів країни. Експерти перевірили якість дизельного пального у великих та середніх мережах SOCAR, AMIC, PARALLEL, KLO, ОККО, PRIME, UPG, SHELL, БРСМ-Нафта, ANP, VST, BVS, MARKET, MARSHALL, а також в деяких регіональних мережах (популярні харківські SVR та ОВІС), ну і звісно, на нелегальних «бочках».

В лабораторії перевірили за такими параметрами, як температура спалаху в закритому тиглі, вміст сірки та густина. Фото ІСЕ

Всі перераховані показники повинні бути в рамках допусків ДСТУ, інакше воно може завдати шкоди і автомобілю, і екології – повітрю, яким ми дихаємо.

Експерти розділили результати, отримані в лабораторії на сегменти – зелений, синій та червоний. У перший потрапили мережі, результати яких відповідали всім нормативам і мали «запас міцності» за якістю, синю – АЗС, пальне яких не мало порушень за вимогами профільного ДСТУ, але було на граничних показниках. В червоній – мережі, пальне в яких виявилося некондиційним, тобто не відповідало нормативам стандарту.

Також цікаво що може вбити дизельний двигун

Результати досліджень дизпального в травні 2024 року

Зелений сегмент

З 17-ти учасників сюди потрапили 8 мереж – AMIC, SOCAR, ОККО, KLO, PARALLEL, SVR, UPG та PRIME.

Насамперед перевірили головний показник дизпалива – вміст сірки. Фактично, це головний маркер того, чи пальне дійсно зроблено в Європі, адже очистити «солярку» від сірки можливо тільки в умовах заводу.

Декілька слів, чому це так важливо. Сірка вбивча для нейтралізаторів і сажевих фільтрів, а також разом з вихлопними газами отруює повітря в містах. Наприклад, якщо буде 1000 мг/кг (ще десять років тому це було нормою), нейтралізатор може перестати ефективно працювати після десяти – п'ятнадцяти заправок. З часом перевищена сірка може стати причиною ремонту двигуна й елементів паливної системи. За українськими стандартами (аналогічними Євро 5) вміст сірки в паливі допускається не більше 10 мг/кг.

Найменше сірки було визначено в дизельному пальному AMIC (3 мг/кг), фактично відсутня вона і у SOCAR, KLO, PARALLEL та PRIME (по 4 мг/кг). Такі результати вже ближчі до нормативів Євро 6, а значить – це гарантовано європейське пальне.

Ще один чіткий маркер оригінальної чи підробної «солярки» – температура спалаху дизельного пального. Якщо в цьому параметрі є порушення – однозначно пальне чимось розбавляли. Технічно, цей показник може показати, чи не потрапляли в солярку сторонні компоненти, які можуть призвести, до прикладу, до загоряння «солярки» при аварії. Згідно ДСТУ, ця температура має бути як мінімум 55 °C. Рекордний результат, 71 градус у «дизеля» від SOCAR, практично такі ж цифри у AMIC та KLO – по 70 одиниць. До речі, вперше в історії досліджень Інституту, в цьому параметрі не було виявлено порушень в жодного з учасників тесту.

Синій сегмент

Друга за чисельністю група – «синя», куди віднесено мережі, де параметри дизельного пального відповідало всім вимогам ДСТУ, але на межі нормативів, тобто без запасу по якості.

Група виявилась досить великою – тут мережі SHELL, ANP, BVS, MARKET, MARSHALL, VST. Наприклад, сірка у всіх зразків з цих мереж була «на максимумі» нормативу – від 9 до 10 мг/кг. У дизельному пальному з ANP температура спалаху теж була мінімальна – 56 °C при мінімальній можливій 55 °C.

Червоний сегмент

На подив експертів, цього разу «червона» група порушників виявилася дуже нечисленною. В аутсайдери потрапили зразки, які були придбані в мережах БРСМ-Нафта, ОВІС та нелегальних «бочках». Проблеми були зосереджені лише у змісті сірки. І якщо у ОВІС це незначне перевищення на 3 одиниці (13 мг/кг), то у БРСМ-Нафта – майже в два половиною рази (24 мг/кг). Але для останньої мережі це можна вважати неабияким досягненням, адже в минулому дослідженні сірки в пальному БРСМ було виявлено в 36 разів більше нормативу (362 мг/кг). Так що прогрес не зупинити.

До речі дизель проти електромобіля: який економічніший на трасі?

Висновки

Поліпшення якості «солярки» – гарні новини не лише для власників легкових авто на «важкому» паливі. Дизельне пальне використовується бізнесом, державними установами критичної й логістичної інфраструктури, аграріями, і звичайно, Збройними силами України. Є надія, що тепер проблем з ремонтами стане менше, а дихати в містах стане легше.

Автор: Дмитро Гордієнко