Маючи в розпорядженні товщиномір, зрозуміти, що вживана машина була в аварії, часто не так вже і складно. Справжня майстерність знавця кузовної справи у тому, щоб на підставі замірів шарів ЛФП скласти усю картину пошкодження. Того самого, сліди якого були ретельно замасковані навіть п’ять – десять років тому.
Досвідчений автомобіліст розуміє, що пошкодження кузова внаслідок ДТП – не завжди причина відмовлятися від покупки вживаної машини. Тим більше, якщо аварія була дріб’язковою, а за іншими статтями машина “просто вогонь!“.
Коли товщина ЛФП вимірюється кількома сотнями мікрон, то йдеться вже не про перефарбування, а про ремонт із рихтуванням та шпаклюванням.
Але хіба можна з’ясувати характер давньої пригоди, якщо місце контакту давно зашпаклювано та зафарбовано? Не завжди, але можна! Але крім товщиноміра потрібно трохи знань, якими портал “Авто 24” готовий поділитися з вами.
Читайте також: Кузовний ремонт: ціни на рихтовку
Може бути, що й так. Бо різні деталі кузова можуть з заводу мати різну товщину фарби, і різниця буває не більше 30 – 40 мікрон. Але товщина шару не може змінитися ступінчасто, чітко по межі сусідніх деталей, бо на заводі кузов фарбують зазвичай у зібраному вигляді і зміна кількості фарби відбувається більш-менш плавно. А ось під час ремонту якраз різка відмінність ймовірна, бо неушкоджену сусідню деталь або заклеюють плівкою від потрапляння свіжої фарби, або биту деталь фарбують окремо від кузова.
Подряпини та локальні ум’ятини можна відносно просто ідентифікувати. Якщо просуватись товщиноміром від краю ремонтованого місця до його “епіцентру”, можна “намацати” плавне наростання товщини, а потім так само її плавне зменшення. Просканувавши в такий спосіб деталь в кількох напрямках, можна скласти уяву про розмір подряпини і її розташування.
Маючи гарний товщиномір та мінімальний досвід, контури та глибину цього пошкодження можна визначити і після його ремонту.
При тому врахуйте, що як правило подібні невеликі пошкодження після рихтування, шпаклювання та підфарбовування укривають лаком по всій поверхні деталі, що додає до покриття рівний шар в 40 – 50 мкм. Знаючи це, можна вирахувати товщину самої шпаклівки. І взагалі, чим тонший шар матеріалів на металі пошкодженої деталі, тим меншою була “травма”.
Пошкодження на них теж маскують – сліди вварювання нових фрагментів, прибирання зморшок. В принципі, шар шпаклівки тут теж можна виявити, але для цього потрібен певний досвід подібних “розборок” саме з деталями силової структури.
Читайте також: Як зробити дрібний ремонт кузова автомобіля своїми руками
Припустимо, пом’яту деталь не рихтували з подальшим шпаклюванням та фарбуванням, а замінили новою. Але це не значить, що в такому випадку немає жодних слідів. По-перше, навіть замінену цілком кузовну деталь перед фарбуванням все одно шпаклюють, хоча і зовсім тонким шаром. По друге, треба шукати інші ознаки ремонту: трохи інший відтінок фарби, відхилення зазорів між деталями, нерівна стрічка герметика, сліди інструменту на болтах кріплення самої деталі або на закріплених на ній ліхтарів, молдингів, шильдиків.
З таким пошкодженням можна обійтись без повного перефарбування дверей, але виявити це підфарбовування буде цілком реально.
Подібні поліролі дійсно додають товщини поверхні кузова, але вони дають шар завтовшки порядку 10 мікрон. Гарний прилад їх зафіксує, але оскільки ця цифра вкладається у погрішність (величина розбіжності) заводського покриття на одній поверхні, то нанокераміку та інше можна не брати до уваги.
Ці зони треба перевіряти з особливою ретельністю, бо тут майстри часто виконують врізання нових деталей замість серйозно ушкоджених. Наявність тут деталей з порожнинами не дає змоги вивести метал ідеально, тож доводиться накладати багато шпаклівки. Це саме стосується зон навколо колісних арок.
Зони біля до колісних арок майже ніколи не виходить відновлювати без товстого шару шпаклівки, бо тут немає доступу до зворотного боку деталі.
Щоб зробити однозначний висновок щодо історії кузова на підставі даних лише одного товщиноміра, треба дещо підготуватися. Бажано зібрати дані про товщину заводського шару ЛФП конкретної моделі автомобіля, причому в ідеалі саме того кольору та того ж року випуску, що і машина, яка вас цікавить. Ну і крім того, потрібні базові знання з кузовного ремонту. Варто ознайомитись з основними принципами відновлення характерних пошкоджень після ДТП, точками та зонами, по яких майстри “членують” кузов, з методами рихтування основних типів деталей. Це допоможе зрозуміти логіку зміни товщини покрить, виявлених на деталях кузова, щоб зрозуміти, що саме сталося з машиною у її минулому.
Читайте також: Скільки коштує пофарбувати авто: ціна і тонкощі