Найбільше уваги при виборі вживаного автомобіля покупець приділяє кузову. І тут дієву допомогу може надати такий прилад, як товщиномір. Принаймні, так вважають багато досвідчених автомобілістів. Чи справді він може замінити людину – досвідченого експерта?

Підвищена увага покупця саме до лакофарбового покриття кузова зрозуміла – незаводське ЛФП видає сліди пошкоджень найдорожчої частини автомобіля. У свою чергу, майстри з ремонту кузовів вдосконалюють свої технології з ремонту та маскування його слідів.

Непрямі свідчення колишнього ДТП можна виявити кількома способами: візуальним оглядом, замірами геометрії, вивченням історії машини та електронних баз даних. Але найпростішим справді буде заміряти товщину лакофарбового покриття на кожній деталі.

Товщиномір допомагає швидко виявити деталь кузова, яку перефарбовували, тобто – ремонтували. Але в деяких випадках майстри можуть його обманути.

Справа у тому, що після ремонту на металі опиняється більш товстий шар матеріалів, ніж наносять на кузов на заводі. Навіть якщо ремонтники обійдуться без шпаклівки, покласти грунт, фарбу та лак “по-заводському” дуже важко – сумарний шар у майстерні виходить товстішим.

Читайте також: Як зробити дрібний ремонт кузова автомобіля своїми руками

Знаючи товщину ЛФП на новій машині, можна порівнювати її з показаннями приладу і робити висновки щодо історії деталей кузову та всієї машини.

Скільки має показувати товщиномір

Сенс замірів – знайти (або переконатися, що таких немає) місця на кузові, де товщина ЛФП суттєво більша за ту, яку роблять на заводі. У кожної моделі авто цей показник може бути свій, іноді він змінювався навіть в залежності від року випуску моделі. В принципі, існують таблиці товщин для машин різних марок, але їхня допомога вельми умовна. Загальні правила такі:

  • Середня товщина ЛФК на зовнішніх поверхнях сучасних моделей 100 – 180 мікрон. У японських марок на даху можуть трапитися показники 80 мкм, в деяких “американців” нормальна цифра – 200 мкм. Найчастіше зустрічаються цифри 120 – 140 мкм.
  • Різні деталі кузова з заводу можуть мати різну товщину фарби;
  • Одна й та сама модель авто у фарбі різного кольору може мати різну товщину ЛФП;
  • Зсередини кузова та у дверних прорізах шар зазвичай тонше, може бути аж на чверть-на третину;
  • Важлива ознака незайманого заводського покриття – рівномірність шару, з відхиленням не більше 10 – 20 мкм. Хоча з іншого боку, при кваліфікованому ремонті товщина “гуляє” лише там, де ум’ятину вирівнювали шпаклюванням.

В середньому товщина лакофарбового покриття сучасного авто вкладається в діапазон 100–200 мікрон. Але є окремі моделі з показником 80 мкм, і є з 200 мкм.

Чи завжди товщиномір допоможе?

Ні, стовідсоткової гарантії виявлення “битка” товщиномір не дає, оскільки з’являється все більше малярів, які вміють класти фарбу так тонко, як це роблять роботи на автозаводі. Навіть термін такий з’явився - фарбувати “під товщиномір”. Їхня майстерність допомагає маскуванню не в кожному випадку, але це вже тема окремої розмови. Але подібна робота дуже дорого коштує, і її є сенс замовляти лише на екземплярах з високою ринковою ціною.

Який купити товщиномір

Є декілька варіантів приладів, які відрізняються за принципом дії, і в більшості випадків від нього залежить функціональність.

  • Магнітний. Найпростіша конструкція: магніт прилипає до сталевої деталі, і чим тонше шар фарби, тим дужче він притягується. Цю силу “тяжіння” і фіксує індикатор. Такий прилад дуже не точний, ним можна виявляти хіба що зашпакльовані місця (від 1 мм шпаклівки).
  • Електромагнітний. Більш прийнятний варіант, який використовує принцип магнітної індукції. Шар ЛФП порушує магнітне коло сердечника трансформатора, і прилад фіксує цей зазор магнітопроводу. Суттєвий недолік – такі прилади не працюють на поверхнях з немагнітних матеріалів, тобто на деталях з алюмінієвих сплавів, які є на багатьох сучасних авто.

Читайте також: Як пофарбувати авто з балончика

  • Вихрострумовий. Принцип дії, схожий на попередній, але придатний для деталей з кольорових металів. Прилад вимірює вихрові струми, які сам же і наводить в металевій деталі, і за їхньою силою розуміє, скільки мікрон (фарби) відділяє метал-основу від датчика.
  • Ємкісний. Хто знає, що таке конденсатор, той зрозуміє принцип дії таких девайсів. Метал кузова грає роль обкладинки “кондьора”, а вже вирахувати залежність його ємності від товщини ізоляційного шару (фарби) – справа однієї простенької мікросхеми. Такі товщиноміри годяться серед іншого і для кольорових металів.

Зазначимо, що тип приладу при його виборі вдається визначити не завжди, тому треба перш за все достеменно з’ясувати, з якими видами металів конкретний прилад працює.

Більшість приладів потрібно періодично калібрувати, для чого в комплекті є зразкові пластини. Проте є моделі, які калібруються автоматично.

Що буває не так

Форм-фактор. Архітектура деяких приладів відверто заважає зручному користуванню ним. Наприклад, моделями з корпусом пістолетного типу дуже незручно робити заміри на даху кросоверів та мінівенів. Прилади з винесеним на дроті датчиком в автомобільній сфері тепер майже не застосовуються.

Важко зчитувати показання. Оскільки при замірах різних деталей машини прилад доводиться перевертати, часто виявляється, що людина бачить перед собою цифри догори дригом. Є моделі, в яких передбачена функція перегортання екрану.

Калібрування. У деяких моделей (до речі, доволі популярних) потрібно заново робити калібрування при переході зі сталевих деталей на алюмінієві та навпаки. Це незручно на машинах, які мають лише окремі деталі з легкого сплаву (капот, крила, ляду багажника).

“Правильний” сучасний толщиномір сам визначає, який метал перед ним, і вмикає відповідний алгоритм заміру.

Робочий орган. Датчик товщиноміра, який треба притуляти до машини, буває настільки широким, що не поміщається у вузьких зонах кузова (точніше, для нього не знаходиться достатньо рівної площі кузова потрібної ширини) – перед лобовим склом, на полиці біля скла дверей, на вигинах задньої панелі біля номерного знака тощо.

Рекомендація Авто 24

Експерти з кузовного ремонту та з підбору автомобілів підтверджують, що маючи хороший товщиномір, можна визначити ремонтовані кузовні деталі навіть без особливого досвіду і навичок. Але йдеться не про всі випадки, адже і пошкодження, і якість ремонту бувають різними. Проте, однозначно можна сказати, що аварійний кузов з недбалим ремонтом (або найгрубішими помилками ремонтників) можна буде виявити. І це вже – непоганий результат, якщо потім запросити кваліфікованого діагноста для вибору ідеальної машини з числа відфільтрованих особисто майбутнім власником.

Читайте також: Чи можна рихтувати алюмінієвий кузов