За кермом вантажівки: пересідаємо з легкової

У цій статті ми не будемо торкатись особливостей управління агрегатами і механізмами вантажного автомобіля: як обходитися з величезним кермом, коли вмикати ретардер та де шукати “половинки” на конкретній моделі ваговозу: ви і самі з цим усім розберетесь. Натомість поговоримо про деякі відмінності керування, так би мовити, у психологічному плані.

В мирний час в Україні для керування вантажним автомобілем максимальною масою більше 3500 кг потрібно було навчатися на права категорій С1 або С.

Нагадаємо, що до війни водій з правами “легкової” категорії В теж міг керувати вантажним авто – але дозволеною максимальною масою до 3,5 т. Тобто під вантажівкою тут ми митимемо на увазі машини важчі зазначеного класу.

Читайте також: Категорії водійських прав в Україні: що до чого

Особливості керування вантажним автомобілем

Навіть у часи, коли за кермо вантажівки не можна було сісти без кількох місяців навчання, багатьох курсантів автошкіл підводив, як не дивно, їхній багатий досвід керування легковою машиною. Адже, на перший погляд, суттєвої різниці немає, тим більше коли йдеться про сучасний 1,5 – 3-тонний бус, в якому водій може навіть сидіти по-легковому. Але принципова різниця між легковою і вантажними машинами по-справжньому проявляється у складних ситуаціях, коли непросто буває і водієві з великим досвідом далекобійника.

• Динаміка. Так, сучасні вантажівки часто потужні і завдяки надувним дизелям можуть мати непогане прискорення, але не можна порівнювати їхню динаміку з легковою машиною. Тому обгони, випередження та інші маневри, де потрібно без затримки набрати швидкість, слід розраховувати по-особливому, зокрема, з оглядом на високу масу машини. Додайте сюди значну загальну довжину транспортного засобу – через неї для обгону потрібно суттєво більше місця.
• Маневрування. Коли маневрує великогабаритна машина, більше значення, ніж у випадку з легковим авто, має контроль задніх габаритів. Вантажівки мають більший задній звис, який під час повороту виносить вбік на суттєву відстань. Крім того, на багатьох ваговозах треба слідкувати за верхнім габаритом, яким зазвичай не переймаються водії легковиків.

Бездоганно відчувати габарити свого автомобіля вміє кожен поважаючий себе професійний водії вантажівки.

• Вантажівки різні. На відміну від легковиків, вантажні машини бувають різної архітектури (капотні, безкапотні, двовісні, тривісні, бортові, фургони, буси тощо). Будьте готові, що різні вантажівки по-різному реагують на дії водія. Тобто якщо ви вчилися водити вантажну машину одного типу, а потім пересіли на іншу, перед початком інтенсивної експлуатації вам слід опановувати нові навички.
• Ремонт. Ресурс та надійність комерційної техніки принципово більші за легкову, але не слід забувати, що українському екіпажу нечасто випадає щастя керувати новою вантажівкою. А ремонт великого автомобіля набагато дорожчий, складніший і триваліший за часом, аніж легкового. Тобто попри зовнішню міць та непорушність, до вантажної машини треба ставитися не менш акуратно, аніж до тендітного сімейного хетчбека.

Читайте також: Який причіп можна тягнути з правами категорії В

Помилки початківців

У колах водіїв-любителів існує набір стереотипів щодо світу професіоналів, які працюють на комерційній техніці. Разом зі зміною статусу учорашньому любителю з категорією В у правах доведеться позбутись цих помилкових суджень.

• Зверху видно все. Так, водій безкапотного тягача, скомпонованого за схемою “кабіна над двигуном”, бачить зі свого місця набагато більше. Але реальна користь від цього хіба що у пробці. А на трасі можливість бачити дорогу далеко вперед зазвичай нівелюється великою довжиною ваговоза, його масою та посереднім прискоренням. Тобто висока кабіна не є додатковою перевагою, наприклад, при обгоні. Більше того, через високу кабіну деякі вантажівки та великі буси мають сліпі зони, до яких треба звикати.

Високо розташоване робоче місце водія – це і добре, і погано. До такого положення у просторі треба привчатись.

• Переоцінка можливостей машини. Високі швидкісні характеристики багатьох сучасних вантажних автомобілів (зокрема, бусів) часто “підставляють” своїх драйверів. Добру динаміку треба використовувати з великою обережністю, адже слідом за динамічним прискоренням часто слідує інший маневр – гальмування, зміна смуги, поворот – а його середньостатистична вантажівка виконує вже не так вправно, як розгін, внаслідок чого – важке ДТП.
• “Танки бруду не бояться”. Великі високопрофільні колеса та габаритні деталі їхньої підвіски вселяють у багатьох віру в непорушність ходової частини вантажівок. Тому, мовляв, вони не бояться ям на асфальті. Ця думка хибна хоча б тому, що багато які європейські моделі призначені суто для якісних доріг. Внаслідок недбалої експлуатації на нерівних шляхах навіть найнадійніший комерційний транспорт потребує ремонту набагато частіше.

Нарешті, варто додати, що пересівши з легкового авто на вантажне, водій часто отримує нове для нього завдання: економити пальне та ресурс машини. І опанувати цим мистецтвом варто ще й тому, що воно знадобиться вам і при керуванні власним сімейним легковим автомобілем.

Концепція поведінки водія вантажівки та легкового автомобіля суттєво відрізняються. Не всі водії ваговозів це розуміють, і наслідки цього час від часу ми бачимо на шляхах.

Рекомендація “Авто 24”

Вантажна машина з учорашнім водієм легковика за кермом – об’єкт, чесно кажучи, дуже небезпечний. Через свої габарити і масу він може накоїти багато лиха у випадку помилок драйвера-початківця. Тому якщо у вас є потреба пересісти на вантажівку, радимо вам протягом, скажімо, перших півроку вважати себе новачком і поводитись на дорозі дуже стримано. А ваш попередній легковий досвід не варто “зараховувати” собі в професійний стаж далекобійника – надто вже велика різниця в поведінці машин категорій В і С та С1. І незрівнянно страшніша ціна водійської помилки.

Читайте також: Лафет для авто: яка категорія потрібна і правила їзди