Роботизовані коробки передач – зручний і дешевий спосіб наділити бюджетну модель автоматичною трансмісією. Однак, відмінності між ним від класичної АКП не лише в ціні, а й де в чому іншому. Чи вартий "робот" своїх переваг на фоні тих мінусів?
Те, що ми називаємо роботизованою або автоматизованою трансмісією, насправді є звичайною механічною коробкою з прибудованими до неї електроприводами, які замість водія рухають тяги куліси і витискають зчеплення. Керує цими приводами електронний блок, який враховує декілька факторів, і задача якого – перемкнути передачу вчасно і якомога швидше.
Роботизована автоматична трансмісія – це звичайна “механіка”, до якої приладнали сервоприводи, що рухають важелі куліси і зчеплення замість водія.
Цей тип трансмісії конструктори винайшли не так давно, приблизно два-три десятки років тому, але за цей час “роботи” встигли помітно вдосконалитись: стали спритнішими, надійнішими. Коштує така трансмісія незрівнянно дешевше і за гідромеханічну АКП, і за безступінчатий варіатор. Тому і набуває поширення, причому не лише на бюджетних компактних моделях, а навіть на кросоверах.
Читайте також: Коробка передач: робот, автомат чи механіка – що краще
Проте, певна частина автомобілістів роботизовані коробки відверто не любить. А чи є за що?
Динаміка. Перша проблема, за яку докоряють роботам їхні критики – це затримки при розгоні. Робот “замислюється” на кожній передачі і при кік-дауні, і при звичайному прискоренні. Це доводиться враховувати при обгонах, а поштовхи і зависання помічають навіть пасажири. На фоні “робота” класична АКП здається просто зразком динаміки і комфортабельності – хоча як відомо, сама не без гріха.
Економічність. Правильний “робот” може забезпечувати економічність навіть кращу за звичайну механіку. Адже керує процесом підбору передач та їхнім перемиканням комп’ютер, а ускладнюючих чинників, що підвищують апетит, у вигляді гідротрансформатора або гідромуфти, немає.
І роботизована МКП, і гідромеханічна АКП мають режим ручного перемикання. Це зручно для гальмуваня двигуном і руху на підйом під навантаженням.
Рух у пробках. Є певна різниця в поведінці двох автоматичних трансмісій в умовах напруженого міського трафіку.
Читайте також: Як відремонтувати шину в дорозі своїми руками
Для робота є небажаним режим, коли машина подовгу тягнеться на невеликій швидкості. Оскільки фактично це відбувається при напівпритисненому зчепленні, його диски будуть прискорено зношуватись – тож “на роботі” краще не повзти, а стояти на місці доти, доки попереду не звільниться відрізок шляху, який можна подолати швидкою короткою “перебіжкою”. Класичний автомат такі умови не вважає проблемою, оскільки у нього замість зчеплення – потоки мастила між двома роторами.
Рух у важких умовах. Оскільки за процес з’єднання трансмісії відповідає звичайне дводискове зчеплення (хоч і з приаттаченим збоку електроприводом), робот, як і класична АКП, не боїться виїжджати на бордюр. Не вважає він за особливу проблему і рух поганим дорогами, і буксування. Щоправда, “розкачатись”, засівши у багнюці чи снігу, на “роботі” буде непросто. Одне слово, ускладнені умови руху роботизована коробка і АКП переживають приблизно однаково, хоча навички керування в таких ситуаціях потрібні різні.
Ремонт АКП з гідротрансформатором (на фото) доступний тільки професіоналам високого класу. Із заміною навісних блоків “робота” впорається простий механік.
Довговічність. У порівнянні з гідромеханічною АКП роботизована коробка влаштована простіше, тож ремонтувати її значно дешевше. Щодо ресурсу, то в обох випадках він великою мірою залежить від стилю їзди, а також від моделі та виробника. В цілому довговічність приблизно однакова: якщо в класичному “автоматі” найчастіше підгоряють фрикціони, то у “роботів” перш за все відмовляє сервопривід переключень, а також - зчеплення.
Ціна. Роботизована “механіка” значно дешевша за гідромеханічну АКП, і це помітно по цінниках в автосалонах, особливо коли йдеться про бюджетні моделі.
Більше інформації про недоліки та переваги різних коробок передач можна знайти тут.
На жаль, автовиробники часто не залишають нам вибору, і деякі нові моделі пропонуються винятково або з роботом, або з “механікою”. Якщо ви не маєте особливих драйверських амбіцій, то можете сміливо обирати роботизовану трансмісію: на більшості моделей вона доволі живуча, надійна і чесно робить свою справу. Ну а якщо вам не до вподоби замріяність “робототехніки” і сумнівна довговічність варіатора CVT, то радимо шукати класичний гідромеханічний “автомат“.
Читайте також: Готуємо автомобіль до їзди по ямах: як їздити поганими дорогами