У мирний час держрегулювання цін на пальне призводило до зростання цін на АЗС. Але зараз, під час війни, в дуже складних ринкових умовах держрегулювання не зрівнює ціни на усіх заправках, однак ставить "палки в колеса" деким гравцям паливного ринку.

Урядові України необхідно тимчасово відмовитись від державного регулювання цін на пальне на АЗС задля стимулювання імпорту через західний кордон. Таку думку висловив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Читайте також: Держрегулювання діє: ціни на пальне продовжують зростати

"Воно (держрегулювання) працює, коли ринок насичений пальним. Зараз ми ще маємо контрольований дефіцит, який у квітні буде посилюватись через зростання попиту, зокрема на посівну. А також через втрату виробника й десятка нафтобаз", — каже експерт.

За його словами, сьогодні ціна на дизпальне в гурті складає 38-44 грн/л, тоді як регульована ціна на заправках – 37,42 грн/л. Це унеможливлює роботу невеликих регіональних мереж, оскільки собівартість дозволяє їм торгувати лише в західних областях. У решті регіонів через витратну логістику для них така робота буде в мінус.

"Імпортне пальне зараз контрактують переважно великі мережеві компанії, які навіть зі своїми можливостями й досвідом через раз потрапляють під "урядові" ціни. Але у будь-якому разі вони всього не закриють", — каже експерт.

Вільне ціноутворення, за словами експерта, дасть змогу зняти з постачальників бодай комерційний ризик.

"Як варіант можна зафіксувати поточну регульовану націнку 4,5 і 5 грн/л для бензину й ДП відповідно, але не до регульованої собівартості, як зараз, а до фактичної, яку нескладно встановити за документами", — вважає він.

Це, на думку експерта, дасть змогу навіть невеличким гравцям почати самостійно імпортувати й працювати кожному на своєму маленькому "фронті". Продавати аграріям, запускати станції, платити зарплатню й податки.

"Чи є ризик злету цін? Не думаю. Хай там хто і що каже, але в Україні є ринок, є сотні гравців, які хочуть і можуть працювати (цим, до речі, ми відрізняємось від монополізованого російського ринку). Якщо хтось буде сильно контрастувати, матиме справу з місцевими адміністраціями та із загостреним відчуттям справедливості у громадян. Навряд чи хтось захоче ризикувати", — каже пан Куюн.

Повернутися до держрегулювання, якщо воно ще буде потрібне, на його думку, можна буде за місяць-півтора, коли ринок стане на нові рейки і "прорубає" нові маршрути постачань.