НАУ: закон про розбавлення бензину спиртом матиме негативні наслідки

Нафтогазова асоціація України (НАУ) повідомляє про ризики і проблеми для ринку палива в разі передчасного введення в Україні обов'язкового додавання біокомпонентів до складу бензинів.

Читайте також: Розбавлене спиртом пальне: за і проти

Про це йдеться в офіційному зверненні НАУ до голів комітетів Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, транспорту та інфраструктури, економічного розвитку, фінансів, а також податкової і митної політики, повідомляє прес-служба НАУ.

Зокрема, експерти профільної асоціації вважають прийняття цього законопроекту передчасним в зв'язку з тим, що:

• додавання біоетанолу, виготовленого із зернових культур, до бензину не відповідає останнім європейським ініціативам і екологічним тенденціям щодо зменшення викидів парникових газів: Європа останнє десятиліття концентрується на використанні біопалива, виготовленого з відходів, а не з спеціально вирощених зернових;
• весь світ рухається в бік електромобільності, застосування водневих технологій та відновлювальної енергії в транспорті і відмовляється від палива з викидами СО2. Відповідно, стимулювання інвестування в інфраструктуру для виробництва біоетанолу та змішування біоетанолу з бензином не має перспектив;
• додавання біоетанолу призведе до зростання вартості бензинів для кінцевого споживача на 70 коп. / літр і подальшого переходу споживачів на дизельне паливо і скраплений газ. Відповідно, втрати державного бюджету через перехід на нафтопродукти з більш низькими акцизними ставками складуть 2,4 млрд. грн в рік;
• без введення дієвих механізмів очищення ринку палива від нелегальних схем даний закон призведе до ще більшого зростання сірого ринку, який під вивіскою альтернативного палива буде продавати дешеві нафтові бензини, і до посилення демпінгу прозорих легальних гравців ринку. Через збільшення частки нелегального ринку державний бюджет буде додатково втрачати 2,8 млрд. грн в рік;
• введення даного закону призведе до зростання тіньового ринку реалізації спирту та зростання втрат бюджету від недоотриманих акцизів з продажу алкогольних напоїв, адже введення обов'язкових квот на біоетанол дозволить спиртовим заводам отримати додатковий канал збуту спирту за нелегальними схемами;
• законопроект є виключно лобістським і лобіює інтереси тільки поточних власників спиртових заводів. Введення обов'язкових квот на додавання біоетанолу в бензин створить річний попит в розмірі 100 тис. т. біоетанолу. Уже зараз поточні потужності дозволяють виробляти таку кількість біоетанолу, тому всі аргументи, що даний закон допоможе зацікавити інвесторів в приватизації непрацюючих спиртових заводів і створити додаткові робочі місця, не є правдивими. Держава повинна працювати над іншими механізмами запуску спиртової галузі;
• цей закон матиме негативний ефект на конкурентоспроможність української економіки і платіжний баланс. Заміщення імпортного бензину за ціною 361 USD / 1 тис. літрів на біоетанол, який можна експортувати за ціною 697 USD / 1 тис. літрів, призведе до відтоку валюти з України. У річному обчисленні це складе 45 млн USD відтоку по платіжному балансу і стільки ж мінус до ВВП.

“З огляду на можливі негативні наслідки, НАУ закликала народних депутатів утриматися від прийняття законопроекту від 05.11.2020 року № 3356-д про обов'язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) в галузі транспорту”, - йдеться в повідомленні.

Раніше НАУ вже звертала увагу народних депутатів на необхідність досягнення ряду важливих передумов для ринку перед введенням обов'язкового додавання біокомпонентів до складу бензинів, щоб запобігти негативним наслідкам для ринку і споживачів.

Як повідомлялось, Верховна Рада 30 червня підтримала в першому читанні законопроект № 3356-Д про обов'язкове додавання біоетанолу в автомобільні бензини.

Проект закону передбачає запровадження з 1 травня 2022 р обов'язкової квоти на додавання біокомпонентів в автомобільні бензини на рівні не менше 5% (об'ємних). Ця вимога не поширюється на бензини з октановим числом 98 і вище, а також на бензини, що купуються Державним агентством резерву і Міністерством оборони.