15 листопада 2021, 13:25
0
0 хв Позивач двічі ввозив на митну територію України автомобілі у режимі тимчасового ввезення, але інспектор митниці відмовився пропускати його авто, яке було зареєстровано в Німеччині.
Читайте також: Спрощене розмитнення "євроблях" обійшлось українцям у 2,9 млрд грн
Обставини справи
Громадянин Німеччини звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому просив скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 липня 2018 року та від 25 серпня 2018 року, визнати дії митного органу протиправними та зобов`язати його утриматися від надання відмови у пропуску на митну територію України другого транспортного засобу особистого користування, який зареєстрований у Німеччині.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем двічі здійснювалось ввезення на митну територію України належних йому транспортних засобів у режимі тимчасового ввезення строком на один рік на підставі Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік). Проте інспектором митниці було відмовлено позивачу у пропуску через митний кордон України його власного автомобіля, який зареєстрований в Німеччині, про що було складено оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому позивач зазначав, що відповідно до Конвенції про тимчасове ввезення, до якої приєдналася Україна, не передбачено будь-яких обмежень щодо кількості транспортних засобів комерційного чи приватного використання, які можуть бути ввезені громадянами-нерезидентами, а тому позивач має право тимчасово ввозити на митну територію України необмежену кількість належних йому на праві власності автомобілів приватного використання, що зареєстровані не на території України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивачем при митному оформленні відповідного транспортного засобу не дотримано всіх встановлених законодавством вимог, зокрема не сплачено митні платежі, а тому оскаржувані рішення відповідача є законними та обґрунтованими. Належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є оскарження саме картки відмови, а не дій по її оформленню.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення – без змін.
Суд вказав, що громадяни-нерезиденти в порядку, визначеному статтею 380 Митного кодексу України, можуть тимчасово (строком до одного року) ввозити на митну територію України транспортні засоби особистого користування у кількості не більше одного засобу пересування на кожну товарну позицію. У разі перевищення цієї кількості товару пропуск через митний кордон України здійснюється в порядку, визначеному частиною другою статті 379 Митного кодексу України. Тут має значення не число імпортованих громадянином-нерезидентом транспортних засобів на митну територію України в режимі тимчасового ввезення, а кількість суто його особистих транспортних засобів, що їх ввезено або ввозиться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення в порядку, установленому статтею 380 Митного кодексу України.
Суд також вказав, що національне законодавство може закріплювати обмеження та заборони щодо тимчасового ввезення товарів на митну територію України, і це не суперечить нормам Конвенції про тимчасове ввезення. Тому є необґрунтованими зауваги позивача стосовно відсутніх у Конвенції будь-яких обмежень щодо кількості транспортних засобів комерційного чи приватного характеру, які можуть бути ввезені громадянами-нерезидентами на митну територію України.