Номери машин по областях України – одна з найбільших таємниць на наших дорогах. Хто і навіщо зашифровував коди наших регіонів, нам не дізнатись ніколи, як не зрозуміти нам і логіку цього дійства. На щастя, розшифровка кодів – не секрет.

Нинішній формат держномерів для легкових автомобілів був прийнятий в Україні в 2004 році, з невеликою корекцією в 2015-му, коли поле кольорів українського прапора в лівому краю номера було замінено на синій колір з невеликим синьо-жовтим прапорцем на ньому. Реєстраційна табличка несе на собі чотиризначний власне номер автомобіля і два буквених індекси перед і після нього.

Відношення до регіону приписки машини має тільки перша група з двох літер, інші символи відносяться до власне реєстраційного номеру

Читайте також: Як зараз штрафують за єврономери: офіційна відповідь

Перша пара букв якраз і позначає код регіону, до якого приписано транспортний засіб. Друга пара букв, яка завершує напис на табличці – це серія номера, яка дозволяє розширити в майбутньому кількість реєстрацій.

При цьому використовуються тільки ті літери української кирилиці, які мають аналоги в латинському алфавіті – нібито через те, щоб машина могла без проблем виїжджати за кордон. Таких букв в українському алфавіті всього дванадцять: А, В, Е, I, К, М, Н, О, Р, С, Т, Х.

Українські номери зразка 1995 – 2004 р. визначали приналежність до регіону за цифровим кодом. Логіка присвоєння – розташування областей за алфавітом

Діючі літерні індекси регіонів зразка 2004 року чомусь морфологічно не пов'язані з назвами областей, для ідентифікації місця реєстрації автомобіля коди необхідно заучувати або користуватись наведеною тут таблицею.

Ще більш заплутала картину спроба “освіжити” індекси в кінці 2013-го року, коли в кодах регіонів почали замінювати перші літери: А поміняли на К, В – на Н, С – на I. Але і попередня кодифікація теж залишилась.

Серії для "недоторканних" власників в різні роки скасовували і знову вводили в ужиток

Номери машин по областях в Україні, крім вищеописаних звичайних для легкових автомобілів, можуть бути ще кількох типів – тимчасові, автобусні, дипломатичні, поліцейські, військові, волонтерські та інші. Про деякі з них поговоримо нижче.

Номери захисників

Свої номери в Україні мають автомобілі силових структур, і коди на деяких з них не є секретом і піддаються розшифруванню. Так, у транспорту ЗСУ номери мають чорний фон з білими літерами на ньому – власне номером т/з та військовим кодом. Так само власний формат мають машини волонтерів, які співпрацюють з українськими захисниками – вони зеленого кольору з білими цифрами та літерами. У поліцейських номери сині з восьмикутною шерифською зіркою. Решта номерів силовиків мають більш звичний, майже цивільний формат – відрізняються лише останні три знаки.

Крім військових і волонтерських, решта номерів силовиків підпорядкована загальній (цивільній) схемі кодування: код регіону, номер машини та літерна серія.

Так, номери прикордонників замість двозначної літерної серії наприкінці мають зелений козацький хрест та літеру В. У рятувальників – точніше, служби цивільного захисту населення ДСНС – теж хрест (жовтий) та літера Е. Транспорт національної гвардії має емблему з тризубом та літеру G.

Написи на номерах для машин без ДВЗ виконані зеленим кольором.

З осені 2020 року особливі номери отримують електромобілі. На відміну від звичайних, у них зелений колір написання знаків, а ще особливий літерний код серії. До травня 2022 року у ньому була латинська літера Z, тепер замість неї літера Y.

Читайте також: Вартість номерних знаків тепер легко перевірити он-лайн