Що ми знаємо про автомобільний Львів? Завод ЛАЗ, фестиваль “Леополіс”, можливо, хтось ще згадає про львівські автонавантажувачі ЛЗА. “Авто 24“ знайшов ще одну, геть невідому сторінку – палубні тягачі для авіаносців.
Важко знайти машину більш екзотичну, ніж так званий палубний тягач. Якщо трохи замислитись, у цих непоказових машинках – поєднання трьох стихій. Вони працювали на палубах кораблів, які плавали по морях, щоб піднімати у небо літаки. А будували їх на мирному підприємстві, яке виробляло навантажувачі – Львівському заводі автонавантажувачів.
Карабельний тягач – як автомобіль, тільки навпаки. Водій КТ-1 сидить фактично спиною вперед обличчям до ведучого заднього мосту.
Хто штовхатиме літаки
У перші двадцять-тридцять років існування авіаносців літаки на них перекочували вручну. Крилаті машини були не дуже важкі, палуби – рівні, а народу в командах вистачало.
Читайте також: Made in Lviv: коли ЛАЗ був найкращим європейським автобусом
Але наприкінці Другої Світової під час інтенсивних боїв на Тихому океані з’ясувалося, що палубні команди – слабка ланка. Протягом годин безперервно заправляючи, споряджаючи і відправляючи на старт літаки, люди втомлюються і починають робити помилки. Які в авіації означають аварію і загибель військових. Тому доволі швидко почав формуватись клас особливої допоміжної техніки авіаносців – тягачів для палубних літаків.
Львівський тягач ТК-3 вивозить на лінійку готовності літак вертикального зльоту Як-38. Польотна палуба ТАВКР “Київ”.
На звичайних аеродромах військові літаки примусово переміщують не так часто, і для цього призначені армійські вантажівки важкого класу з колісною формулою 6х6. Для кораблів вони були надто громіздкі, тож флот спочатку використовував повнопривідні “джипи”, а потім – невеликі трактори. А згодом підтягнулися спеціальні машини.
Буксир з навантажувача
Коли в радянському флоті з’явилися перші авіаносці, відповідальні за їхню комплектацію люди швидко промоніторили каталоги продукції вітчизняного автопрому. Шукали щось підходяще, і обрали завод ЛЗА у Львові. Його 4,5-тонна модель 4045 виявилася достатньо потужною – бензиновий двигун 70 к.с., тяга майже 3 тони “на гаку”, висока маневреність за рахунок короткої бази й задніх керованих коліс.
Як і в базовому навантажувачі, водій першого палубного тягача ЛЗА неначе сидить обличчям назад. Двигун та керовані колеса у нього за спиною.
Звісно, у заводському КБ навантажувач допрацювали до авіаційних кондицій. Прибрали стрілу, зайву гідравліку і кабіну, натомість додали зчіпні пристрої для під’єднання до літаків та гелікоптерів. Випробування показали, що машина легко пересуває по рівній поверхні 7,0-тонні морські гелікоптери.
Так народився перший львівський палубний (корабельний) тягач КТ-1, якими укомплектували новітні протичовнові крейсери-вертольотоносці.
Читайте також: Що спільного у ЛуАЗ і Hummer
Для палуби “Києва”
Тим часом у середині 1970-х у ВМФ з’явилися важкі крейсери серії “Київ”, які несли не лише гелікоптери, а й літаки Як-38. Вони були набагато важчі (понад 11 тонн) і для їх переміщення львівським конструкторам з ЦСКБ навантажувачів замовили більш потужні тягачі. Для впевненої роботи на польотній палубі взимку їх обладнали приводом 4х4, а для кращої маневреності усі чотири колеса зробили поворотними. Вжиті заходи дали зусилля на гаку 3 тони.
Випущені у Львові машини під час далеких походів на борту бойових кораблів побачили півсвіту.
Нова модель отримала назву ТК-3, але в окремих документах її модифікації називалися також 3910 та 3913. Були версії з розміщенням водія як обличчям до мотора, так і спиною. Автомобілі базувалися на стандартних агрегатах, зокрема, тракторному дизелі та ведучих мостах армійського автомобіля ЗІЛ-131.
Згідно з військовою доктриною СРСР, його авіаносці не мали на борту багато літаків та гелікоптерів, отже, кожен носій обходився лише парою тягачів типу КТ-1 або ТК-3. Тож не дивно, що на заводському фото ТК-3 хтось з конструкторів написав: “Разове замовлення”. Тобто тираж палубних тягачів львівського виробництва був зовсім невеликим, в межах 5 – 10 екземплярів кожної моделі.
Перш ніж відправити своє дітище на довгу морську службу, львівські конструктори випробовували його на асфальтових шляхах.
Зрозуміло, що військові не люблять ділитися статистикою. Але відомо, що найпотужніша 10-тонна модель 3913 була побудована на Львівському заводі автонавантажувачів у кількості чотирьох екземплярів, це був 1984 рік. Наскільки нам відомо, деякі з них і досі в строю.
Читайте також: Яким був перший український автомобіль