Як перевіряють пальне на АЗС
Питання якості пального залишалося гострим завжди. На жаль, споживачі самостійно не можуть контролювати якість пального. Адже для цього потрібні дорогі тести. Вартість аналізу однієї проби становить близько тисячі гривень. Тому великі мережі АЗС налагодили цілий комплекс перевірок, щоб бути впевненим у якості пального на всіх етапах шляху пального.
Шлях бензину, дизпалива чи автогазу розпочинається з нафтопереробних заводів. В Україні їх два: Кременчуцький та Шебелинський. Вони забезпечують близько 30% українського ринку. Решта – 70% імпортуються. Відслідкуємо шлях пального до споживача на прикладі вітчизняного пального від Шебелинського НПЗ, який на вітчизняному ринку представлено маркою Shebel.
Читайте також: випробовуємо вітчизняне пальне Shebel на сучасному кросовері.
Кожна партія виготовленого на заводі бензину проходить обов’язкову перевірку в акредитованій лабораторії і отримує паспорт якості та сертифікат відповідності. З цими документами можна ознайомитися у куточку споживача на тій АЗС, яка продає це пальне.
З нафтопереробного заводу пальне потрапляє на нафтобазу, а вже звідти – на АЗС. На всіх етапах цистерни і резервуари обов'язково пломбуються. А ще на кожному АЗК зберігаються проби, відібрані з трьох останніх бензовозів. Їх відбирають за допомогою спеціальних мобільних лабораторій, які утримують великі оператори ринку.
Читайте також: незалежна перевірка бензину А-95
Аби уникнути бензину сумнівної якості, краще віддавати перевагу авторитетним гравцям ринку, які несуть відповідальність за якість. Занадто низька ціна чи незадовільний зовнішній вигляд заправки повинні викликати підозру у якості пального. Але якщо Ви все ж заправилися неякісним пальним, то можна притягнути до відповідальності продавця. Щоб офіційно висунути претензії, необхідно мати чек, також бажано скласти акт у двох примірниках, щоб його підписав хтось з відповідальних осіб АЗС, або свідків.
Нагадаємо, що незалежні експерти перевірили дизпальне на українських АЗС.