Київський апеляційний суд виніс рішення у справі щодо неналежного виконання працівником автозаправки своїх обов’язків, внаслідок чого було зламане авто, а автовласник отримав великі збитки.
Читайте також: Вуглецево-нейтральне пальне стало реальністю: ним заправляють Ferrari 360
Як зазначено в матеріалах справи, 31 грудня 2020 року громадянин Б. на автомобілі Skoda Oсtavia з дизельним двигуном заїхав на заправку однієї відомої мережі АЗС у Святошинському районі Києва.
Зупинившись біля колонки, він повідомив працівнику, оператору АЗС, що буде заправлятись дизельним пальним.
На касі Б. також зазначив про те, що буде заправлятись саме дизельним пальним та здійснив відповідний розрахунок.
Після цього Б. сів за кермо, проїхав 11 км та поставив авто на дворі приватного будинку. 1 січня 2021 року Б. спробував завести автомобіль, однак вже не зміг цього зробити.
Для того, щоб доставити Skoda на СТО, йому довелось викликати евакуатор. Фахівці СТО виявили, що автомобіль Б. перестав працювати через те, що замість дизельного пального в бак залили бензин.
У підсумку, витрати Б. на ремонт двигуна автомобіля склали 60,5 тис. гривень. 850 гривень довелося сплатити за послуги евакуатора.
Невдоволений понесеними витратами Б. вирішив стягнути з мережі АЗС матеріальні збитки, моральну шкоду (2 тис. гривень) та витрати на професійну правничу допомогу (13 200 гривень).
Втім, з першої спроби це йому не вдалося. У травні 2022 року Солом’янський районний суд Києва відмовився задовольнити позовні вимоги Б. Суд дійшов висновку, що Б. не зміг довести провину саме працівників АЗС у тому, що його автомобіль був заправлений не дизельним пальним, а бензином.
Крім того, суд взагалі висловив сумніви, що Б. заправлявся саме на зазначеній АЗС, оскільки жодних доказів суду він не надав. Втім, це не зупинило Б. і він подав апеляційну скаргу.
4 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов Б. У цьому разі суд дійшов висновку, що відповідальність за заправлення автомобілів відповідним типом палива на АЗС покладається на працівників АЗС.
Заправка автомобіля з дизельними двигуном бензином, як зазначив суд, дорівнюється продажу продукції з дефектом, оскільки призвело до виводу авто позивача з ладу.
Крім того, відповідач – мережа АЗС, повинні були надати докази, які б свідчили про відсутність провини працівника АЗС, наприклад, провести службову перевірку та з’ясувати обставини інциденту, що стався 31 грудня 2020 року. Мережа АЗС ніяких службових перевірок не зробила.
У підсумку, суд постановив стягнути з мережі АЗС витрати Б. на ремонт двигуна автомобіля - 60,5 тис. гривень, моральну шкоду (2 тис. гривень) та витрати на професійну правничу допомогу (13 200 гривень).