
Про основні схеми оптимізації податкового навантаження на споживачів та бізнес АЗС розповів голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев, пише enkorr.ua.
Читайте також: Що продають на українських АЗС під виглядом AdBlue: дослідження
З його слів, “чорні” схеми полягають у виготовленні сурогатного пального з газового конденсату з додаванням хімічних речовин та його подальшій реалізації на нелегальних АЗС без документів і чеків. “Сірі” схеми застосовуються тоді, коли пальне закуповується офіційно, однак продається “в чорну”, а документи оформлюються на фіктивних покупців для перекриття вхідного ПДВ.
Окремою проблемою для податківців залишається виплата зарплат “у конвертах”. “Якщо середня зарплата по галузі становить 24 тис. грн, то коли в мережі АЗС, яка нібито працює “в білу”, цей показник дорівнює 15 тис., це ознака того, що частина зарплати йде в конверті”, — вважає Гетманцев.
Він наголосив, що завдяки поступовій “боротьбі з тінню” 2024 року бюджет отримав 5,7 млрд грн додаткових платежів, а 2025-го — ще 1,3 млрд грн. Зокрема податок на прибуток зріс на 35,8%. Звісно така робота податківців призвела й до підвищення цін для кінцевих споживачів.
Разом з тим Гетманцев визнав, що казати про повну перемогу над “нелегальним ринком” зарано. За інтерактивною картою Нафтогазової асоціації, в Україні досі працює 428 “нелегальних” АЗС.
Нагадаємо що зараз АЗС змушені платити, авансові внески з податку на прибуток. Тобто оподатковуються кошти які ще бізнес не заробив. У перше схеми з авансовими внесками почали діяти з грудня 2024 року. Щомісячні авансові внески з податку на прибуток для АЗС становлять 60 тис. грн за кожне місце реалізації, 30 тис. грн — за місце, де продається винятково скраплений газ, і 45 тис. грн — за місце, де частка скрапленого газу становить 50% і більше.