Що продають на українських АЗС під виглядом AdBlue: дослідження

Рік тому Інститут споживчих експертиз провів масштабну перевірку рідини-реагенту AdBlue, який використовується в дизельних авто та техніці для очищення вихлопних газів. Результати торішнього дослідження показали, що 70% продукції була не якісною, і мала значні порушення. Чи змінилася ситуація за рік, перевірили експерти Інституту, які знову закупили зразки і продіагностували їх в сертифікованій лабораторії.

Також цікаво чому вибір AdBlue настільки важливий для власників дизельних авто

Попит на цю рідину в Україні постійно зростає, тому виробництво реагенту є дуже прибутковим бізнесом. Адже воно не вимагає якихось супер технологій чи будівництва заводів.

Разом з тим, якість AdBlue дуже залежить від якісних компонентів, і системи логістики та зберігання. Використання ж неякісного реагенту може призвести до поломки системи очищення вихлопних газів, і відповідно, до серйозних фінансових проблем у власників авто.

Що таке AdBlue

Спочатку про те, що власне собою представляє рідина AdBlue. Фактично це розчин технічно чистої сечовини (32,5%) у максимально очищеній, демінералізованій воді (67,5%). Він застосовується як додаткова робоча рідина в дизелях, яка впорскується в потік відпрацьованих газів у присутності каталізатора – при цьому відбувається реакція перетворення шкідливого оксиду азоту на безпечні азот і воду. Сам каталізатор завжди повинен залишатися чистим, оскільки саме він боїться сторонніх металів, які забивають пори і виводять його з ладу.

Своєю чергою, ці метали знаходяться у воді, саме для того її так ретельно демінералізують. Відповідно, сечовина (карбамід) повинна бути високого рівня очищення (марка А), а не дешевою сільськогосподарською, яка використовується як добрива на полях. І вода повинна бути не «з-під крану», а спеціальна. Звісно, якісні компоненти коштують дорого, чим і користуються «розливатори» псевдо – AdBlue, які використовують найдешевші компоненти.

Нехтування якістю може дорого обійтися власникам дизельних авто. Використання підробки може призвести до блокування елементів дозування AdBlue, що своєю чергою, призводить до виходу з ладу дорогих компонентів, які не підлягають ремонту. Крім того, можливе забруднення каталітичного блоку SCR, як результат, можливе повне блокування вихлопної системи. І насамкінець, виникнення відкладень сечовини у нейтралізаторі, що веде до механічного пошкодження елементів системи очищення відпрацьованих газів.

Випробовування

Дослідники відібрали п’ять проб AdBlue в найбільш популярних мережах АЗС та роздрібній торгівлі. Було придбано реагенти AdBlue від CrossChem (КросХім – один з найбільших виробників в Україні), який реалізується в мережах АЗС AMIC, AVANTAGE 7, ОККО, KLO та ін., NOXY, реалізується в мережі OKKO, EcoBlue (БРСМ-Нафта, виробляється згідно ТУ і не є запатентованим реагентом AdBlue), реалізується у власній мережі АЗС, TIZINOX, реалізується в автомагазинах, і білоцерківський виробник NEW FORMULA.

Експерти розділили результати на дві групи – «зелену» та «червону». В першу потрапили реагенти, які повністю відповідали нормативам ISO 22241 і були якісними, в другу, відповідно, зразки з порушеннями, використання яких може призвести до виходу з ладу системи.

Результати випробувань рідини типу AdBlue:

*Скорочена таблиця. Усі результати досліджень дивіться на сайті Інституту споживчих експертиз.

Також цікаво які найдешевші дизельні авто можна купити в Україні

Зелена група

Лабораторні дослідження показали, що три реагенти з п’яти дійсно є AdBlue, тобто повністю відповідають європейському стандарту ISO 2224. В реагентах CrossChem та NOXY було виявлено нульове значення концентрації шкідливих альдегідів, мінімальні значення нерозчинного осаду (2,4 і 2,9 мг/кг відповідно при допустимих 20 мг/кг), а також незначні концентрації металів. Наприклад, у розчині CrossChem зовсім відсутні фосфати та мідь.

Такі показники, перш за все, свідчать про використання при виробництві якісного карбаміду і правильну демінералізацію води. Також це може вказувати й на надійну систему логістики та зберігання продукту, оскільки для AdBlue будь-який контакт з невідповідними матеріалами призводить до падіння якісних показників. Що ж стосується вартості, то тут «розбіг» колосальний – якщо реагент CrossChem в роздробі коштує 34 гривні за літр, то NOXY вже 130! Різниця майже в чотири рази.

Червона група

В «червону» групу потрапили два інші зразки реагентів, що досліджувалися. У реагенті TIZINOX перевищено масову концентрацію вмісту міді та цинку, але незначно (0,23 та 0,22 мг/кг відповідно, при нормативі не більше 0,2 мг\кг). В цілому, наявність і перевищення цих домішок у рідині може призвести до досить швидкого виходу з ладу каталізатора, а далі може статися навіть накопичення вапняних відкладень, які закупорять блок SCR, а згодом і всю вихлопну систему.

Але справжній «сюрприз» чекав експертів у зразку EcoBlue (БРСМ-Нафта). У цьому реагенті масова концентрація шкідливих альдегідів виявилася 34 мг/кг при нормативі не більше 5. Семикратне перевищення! Це небезпечно, оскільки перебільшення альдегідів виводить з ладу систему селективної каталітичної нейтралізації SCR, забруднює форсунки і в результаті може бути потрібен вартісний ремонт навіть після не тривалого використання.

Обидва зразка в роздробі вартують 60 грн. за літр. Якщо порівняти цю ціну з CrossChem, наприклад, вийде майже вдвічі дорожче, при тому, що перший зразок якісний.

Висновок

Загалом, тест показав, що з’явився певний прогрес в розрізі якості на ринку AdBlue. Якщо минулого року 70 відсотків українського ринку AdBlue не відповідало нормативам ISO 22241, то цього – лише 40%. Ряди фальсифікаторів рідіють, і це гарна новина для автомобілістів. Як і для пішоходів – дизельних авто в Україні багато, тому в великих містах чистого повітря стане більше.

До речі що таке рідина AdBlue та де її купувати

Довідка

AdBlue – запатентована торгова марка Асоціації автомобільної промисловості Німеччини. Вимоги до реагента AdBlue визначаються стандартом ISO 22241. Тобто саме ця назва може використовуватися виробником у випадку, якщо продукція схвалена Асоціацією. Інші рідини, які виробляються за ТУ, і не сертифіковані Асоціацією, так називатися не можуть. Тому в Україні їх називають співзвучними назвами типу ЕкоБлю, Блютек та інші.