Можливість сповіщення про порушення правил дорожнього руху: плюси та мінуси

Верховна Рада найближчим часом буде розглядати законопроект №5798, який дозволить штрафувати автовласників за допомогою фото- відео матеріалів, які через смартфон будуть надсилати до поліції інші громадяни.

Читайте також: Стало відомо, які порушення ПДР фіксуватимуться громадянами через смартфон

Для цього в українському законодавстві вводиться спеціальний термін – "сповіщувач".

"Сповіщувачем є громадянин, який звернувся із заявою або повідомленням про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення, і не є потерпілим", - саме так визначено статус таких осіб у законопроєкті.

“Сповіщувач” буде отримати винагороду в розмірі 10% від штрафів, які накладуть на порушника.

Кожен бажаючий

Як бачимо, "сповіщувачем" зможе стати кожен бажаючий. Для цього не обов’язково знати правила дорожнього руху (мати посвідчення водія), нема вимоги щодо віку (тобто можна навіть не бути повнолітнім).

Але ж якщо людина правил дорожнього руху не знає (не має документа, який це підтверджує), то як вона може бути експертом, а значить і "сповіщувачем"?

Звісно, до другого читання ця норма може бути змінена і це цілком логічно, адже виявляти порушення правил дорожнього руху може лише людина, яка ці правила знає.

Хто платить штраф

Винним у скоєнні правопорушення, про яке повідомив "сповіщувач", автоматично визнається власник транспортного засобу або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб чи відповідальний користувач. Тобто це не обов’язково буде саме той водій, який скоїв правопорушення. Словом, як і у випадку з камерами автофіксації, усе впирається в статтю 14-2 КуАП, яка й досі розглядається Конституційним Судом України.

Законопроєкт №5798 пропонує зміни у тексті статті 14-2 КуАП, які визначають, що правопорушення можна фіксувати не лише камерами, а й звичайними смартфонами. Якщо проєкт №5798 стане законом, Конституційний Суд опиниться у неоднозначному положенні, адже редакція статі 14-2 КуАП, відносно якої було розпочато розгляд, буде вже іншою.

Які порушення

У законопроекті №5798 вказано величезну кількість правопорушень, які зможуть фіксувати "сповіщувачі". Фактично, це усі можливі правопорушення, для фіксування яких не потрібно спеціальних приладів (для вимірювання швидкості, зважування транспортних засобів, визначення стану сп'яніння та інше).

Проте на першому етапі втілення системи законотворці обіцяють штрафувати лише за наступний перелік порушень:

• проїзд на червоне світло світлофора;
• перетин подвійної смуги;
• проїзд смугою громадського транспорту;
• проїзд залізничного переїзду на заборонений сигнал;
• перешкоджання проїзду спецтехніки.

Якщо ж до переліку включать порушення правил паркування, то українські міста-мільйонники, у яких паркувальна інфраструктура кульгає на обидві ноги, стануть для усіх автовласників справжнім мінним полем. Адже за правилами паруватись ніде, а на кожне порушення знайдеться "сповіщувач". Причому, можливо, не один. До речі, цей момент у проєкті теж не урегульований. Якщо на одне порушення ПДР знайдеться десять “сповіщувачів”, то вони будуть ділити між собою 10% від штрафу? Ситуація, звісно, нетипова, але цілком можлива.

Кількість порушень

Інша ситуація. Припустимо, що водій один раз порушив правила і це порушення зафіксувало кілька "сповіщувачів". Тут виникає цілком логічне питання – скільки штрафів отримає власник автомобіля? У законопроекті №5798 немає чіткої відповіді на це питання.

Припустимо, якщо водій один раз виїхав на смугу громадського транспорту і проїхав по ній кілометр або два. Або якщо водій залишив авто у зоні дії знаку "зупинка заборонена" на кілька годин. У обох випадках власник автомобіля може отримати навіть декілька десятків постанов замість однієї.

Звісно, 61 стаття Конституції України чітко каже: “ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення”. Отже, у такому випадку автовласник буде змушений оплатити один штраф, а інші - оскаржувати через суд. Нагадаємо, що оскаржити постанову не дуже складно, але за оскарження кожної постанови потрібно заплатити 476 грн судового збору. У деяких випадках це більше ніж сума штрафу.

Виховний момент

Зараз злісні порушники на більшій частині доріг не зважають на правила. Хіба що там, де можуть отримати штраф – біля камер автофіксації чи патрулів поліції. Зрештою, сучасні системи навігації у смартфонах повідомляють як про одні, так і про інші. Тому перед ними можна зменшити швидкість чи постаратись не їхати на червоний. На інших ділянках дороги порушники безкарні. І навіть якщо свідомий громадянин зробить йому зауваження, то він може чекати на грубу відповідь, аж до фізичного насилля. Якщо ж у багатьох автомобілях будуть встановлені смартфони, які фіксуватимуть порушення навколишніх, то порушник не знатиме, з якої саме машини зроблено відеофіксацію. Тому він остерігатиметься практично кожного автомобіля. А значить, після отримання кількох штрафів від “сповіщувачів”, цілком ймовірно, перегляне свою поведінку на дорозі. І цим буде сприяти зменшенню аварійності.

Відсутність “обраних”

Одна з причин низької дисципліни українців за кермом – наявність людей, котрі за будь-яких порушень та наслідків не несуть відповідальності. Депутати, мажори, прокурори, держслужбовці чи бандити з грошима можуть “залагодити” будь-яке порушення за кермом, навіть те, яке передбачає кримінальну відповідальність. У випадку з народними “сповіщувачами” уникнути відповідальності має бути важче. Адже відео порушення записане на телефоні сповіщувача, воно передані у органи МВС, усі ці факти зафіксовані. У випадку, коли співробітники МВС захочуть “залагодити” справу, сповіщувач може звернутись до прокуратури зі скаргою чи у ЗМІ для висвітлення дій поліції. Така можливість зменшить можливість маніпуляцій.

Історичний момент

Звісно, на перший погляд здається, що “сповіщувачі” – це непогана можливість змусити водіїв дотримуватись правил дорожнього руху. Але ж варто заглянути глибше, пошукати аналогічні спроби у минулому та звернутись до досвіду інших країн.

Для українців практика доносів тісно пов’язана з радянським періодом та масовими репресіями. Це стало однією з найкривавіших сторінок нашої історії. Та, схоже, ми знову рухаємось у цьому напрямку. Сам факт появи законопроекту №5798 дуже красномовно про це свідчить.

Практику доносів та їх вплив на суспільство чітко розуміють усі хто захоплювався історією або вивчав її професійно – це один з неодмінних атрибутів побудови тоталітарного суспільства. Якщо українці погодяться на доноси у сфері дорожнього руху, не важко здогадатись, що така практика розповсюдиться на інші сфери життя. До чого це призведе – спрогнозувати неважко, адже історія циклічна.

Етичний момент

За 10% від суми штрафу або навіть безоплатно знайдеться чимало бажаючих стати “сповіщувачами” і у цьому нема нічого дивного. Так вже влаштовані люди. Але є й інша сторона – ті хто вважають концепцію доносів неприпустимою.

Яка група більша, яка менша і хто з них кращий, а хто гірший, судити не нам. Але очевидно, що законопроєкт №5798, якщо стане законом, навряд чи буде сприяти зміцненню та покращенню взаємовідносин між українцями.

Досвід камер автофіксації

Як показав досвід встановлення камер автофіксації – подібні міри не ведуть до зниження кількості аварій. За 10 місяців поточного року кількість ДТП в Україні збільшилася на 14%. При цьому за весь період роботи камер з кишень автовласників у вигляді штрафів витягли понад 400 млн грн. Тобто камери не змогли покращити загальну ситуацію на дорогах, а лише на окремих ділянках.

Вірогідність, що законопроект №5798 допоможе зменшити кількість аварій на українських дорогах також досить сумнівна. Проте, якщо проект приймуть, він однозначно допоможе у стягуванні коштів з власників транспортних засобів.

Аналоги у світі

У жодній цивілізованій країні світу немає таких можливостей для "сповіщувачів", які пропонує законопроект №5798. Лише в Узбекистані можна завантажити відео порушення через офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ і то не факт що воно буде розглянуто. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що подібні системи тільки розробляються в Ізраїлі, Росії та Південній Кореї. А діючих аналогів поки що немає ніде у світі.

Чи допоможе зменшити аварійність?

За офіційною статистикою поліції у 2021 році 82% усіх ДТП виникли через: порушення правил маневрування, перевищення безпечної швидкості та недотримання дистанції. І якщо з маневруванням в теорії "сповіщувачі" ще можуть якось допомогти, то дистанція та швидкість не може бути зафіксована такими громадянами (принаймні законопроєкт №5798 цього не передбачає).

Ще одна дуже серйозна проблема – п’яні за кермом. За 2021 рік нетверезі українці створили 4570 ДТП. Розв'язання цієї проблеми за допомогою "сповіщувачів" також неможливе і законопроєктом не передбачене.

Висновок

Як бачимо, законопроєкт неоднозначний. Дуже важливим є етичний момент – депутатам варто вирішити, чи приймати таку концепцію узагалі. Навіть якщо принцип “сповіщувачів” буде прийнятий, лишається досить широке поле для доробки “сирих” моментів. І найважливіше – вплив на аварійність. З цього приводу жодних виразних прогнозів не озвучено. Хоча це, по суті, повинно бути головним у такому законопроєкті.