По ранжиру ставай: як Opel лінійку вибудовував

Якщо вдуматися, то придумати струнку систему назв для широкого модельного ряду не дуже й просто. Крім зовнішньої привабливості кожного імені потрібно зробити водночас так, щоб більш статусний автомобіль називався піднесено, шанобливо. А інший – молодший – не повинен носити зневажливе, поблажливе, образливе ім'я.

У зовнішності моделей Opel, та й в підході до конструювання в цілому, читалися американські риси і прийоми: ще в 1928 р. компанію купила General Motors. Сьогодні Opel працює під крилом Peugeot-Citroen.

Напевне, це чудово розуміли топ-менеджери фірми Opel, яка до кінця 1920-х років стала найбільшим автовиробником Німеччини, володіючи 37% її ринку і займаючи перше місце з експорту. У 1930-ті роки вироблялося понад 120 тис. автомобілів Opel, і керівництво збиралося збільшувати не тільки кількість випущених машин, а й модельний ряд. На цьому тлі імена типу Laubfrosch (деревна жаба) або Р4 здавалися недоречними.

Читайте також: Alfa Romeo: чому вона так називається

Але маркетологи придумали чудовий формат – називати автомобілі як звання і посади державних службовців. Звичайно, для Німеччини, яка саме готувалася до Другої Світової, було природним звернутися насамперед до військової термінології. Перша група нових імен була запозичена у військово-морського флоту, далі пішли більш мирні – але і більш високі за рангом чиновники. При цьому примітно, що навіть "нижчі" посади в цьому автомобільному табелі про ранги відносилися до вельми шанованих – завдяки взагалі високій пошані до військової касти в Німеччині.

Regent

Засновник "чиновницької" класифікації "Опеля" – Regent (1928 – 1929 рр.) один з найменш відомих представників цієї марки (регент – правитель держави, тимчасово виконуючий обов'язки царя або короля). Це перша по-справжньому люксова модель Opel, що побачила світ в кузові седан і купе.

Машина з заводським індексом 24/110 приводилася в рух 6-літровою "вісімкою" і розвивала неабиякі на ті часи 130 км/г. Доля "Регента" виявилася незавидною: виробництво обмежили 25-ма примірниками, які потім викупили у власників і нібито утилізували. Причина – суто маркетингова, яка не залежила від якостей моделі. Згодом ім'я Regent використовували лише одного разу – для позначення люксової версії моделі Opel 1.8 Litre (1932 р.).

Kadett

Наймолодший в "опелівській" табелі про ранги і наймасовіший в ній, Kadett протримався на конвеєрі більше півстоліття (1937 – 1991) – хоча і з двадцятирічною перервою на Другу Світову. І саме Kadett всі роки виробництва зберігав своє позиціонування в лінійці – останні покоління "Кадетів" відповідали нинішньому С-класу, конкуруючи з Golf і Ford Escort.

За довгі роки Kadett настільки зжився з брендом Opel, що навіть Astra, яка змінила його, зберегла його наскрізну літерну нумерацію: за Kadett E пішла перша Astra з індексом F, а не Astra A, як це було б логічно очікувати.

Читайте також: Чим хороші німецькі автомобілі

Kapitän

Більший і навіть солідний автомобіль (1938 – 1970), цілком відповідний німецькому поняттю про капітана корабля (під капітаном тут розуміється посада командира судна, а не армійське звання – гауптман).

У кожному з нових післявоєнних поколінь (в 1954 і 1964 рр.) "Капітан" переступав на клас вище, вреті-решт був замінений частково моделлю Commodore, частково – моделлю Senator, хоча за нинішньою класифікацією більшість поколінь Kapitän можна віднести до лінійки Ascona/Vectra.

Admiral

На момент появи "посадової" модельної лінійки автомобиль "Адмірал" (1937 – 1977 рр.) був найповажнішим – великим рамним автомобілем представницького класу, на який монтували кузова кількох поважних фірм.

Перерване військовим періодом виробництво моделі відновили в 1964 р. в рамках сімейства KAD – Kapitan, Admiral, Dimlomat, в якому перші дві моделі мали однаковий кузов, але відрізнялися силовими агрегатами і рівнем оснащення. Цей період багатий седан пережив в двох поколіннях, потім на зміну всієї "великої трійки Opel", в тому числі і "Адмірала", прийшов один тільки Senator.

Diplomat

Це авто було флагманом General Motors (Opel належав GM в 1929 – 2017 рр.) на європейському ринку. Як представницький автомобіль, Diplomat (1964 – 1977 рр.), комплектувався двигунами V6 і V8 американського виробництва, природно, з досить екзотичною для Європи того часу автоматичною трансмісією – до речі, як трьох – так і двоступеневою!

Кузов також стилістично перегукувався з заокеанськими мотивами. Модель всерйоз "заточували" під конкуренцію з Mercedes 350/450 SE, випускали навіть подовжену версію. Показовий момент: навіть заможні європейці тоді не прагнули великих авто, так що під час рестайлінгу 1969 "Дипломат" довелося вкоротити. Senator, який змінив його в 1978 р., був ще коротшим.

Читайте також: Чим хороші американські автомобілі

Senator

Новий флагман Opel – представницький седан Senator (1978 – 1993) будували на розтягнутому шассе більш масових Opel Rekord, а змінила його Omega. Завдяки більш довгій базі додали третє вікно по кожному борту, автомобіль став більш поважним зовні.

Під капотом стояли рядні "шістки" і в основному автоматичні трансмісії, причому дизельні силові агрегати виключалися – в ту пору вони були галасливі і слабосильні, а тому справедливо вважалися малопрестижними.

Commodore

Ще один відносно великий Opel, чиє ім'я означає командувач. Окремою моделлю Commodore (1967 – 1982 рр.) можна назвати з деякою натяжкою, оскільки це всього лише потужна версія звичайного Rekord, в незмінному кузові, хоча і з невеликими відмінностями в оформленні. Всі двигуни Opel Commodore були багатолітражним, рядними шестициліндровими, трансмісії – як механічними, так і автоматичними.

Цікаво, що крім престижних седанів і купе існували версії "Командора" з практичним кузовом універсал. Після 1982 року прямого нащадка "командувачу" не було – продовжувачі лінійки Omega з потужними моторами окремого імені вже не отримували.

Читайте також: Яким був перший український автомобіль