Наклейки (стікери) на авто – поширене явище. І не лише для позначок, які передбачають правила дорожнього руху. Деколи ті ж самі ПДР обмежують розміщення їх на машині.
Оскільки більшість зображень, які наносяться в наш час на автомобілі, фактично є плівкою на клейовій основі, тут ми будемо говорити не лише про маленькі стікери, а також і про великі малюнки та тести – рекламні та інші.
На жаль, офіційна інформація про наклейки всіх видів стосовно їх використання на транспорті ніде в одному місці не зібрана. Тож нам довелося збирати її по різних законодавчих актах.
Читайте також: Бронеплівка на авто: ціни, типи, чи потрібна
Розпізнавальні знаки встановлюють згідно з п. 30.3 ПДР України. Це наліпки “Шипи”, “Інвалід”, “Навчальний транспортний засіб”, “Обмеження максимальної швидкості” та деякі інші.
Ці знаки мають бути розміщені: “спереду і ззаду транспортного засобу”, “ззаду ліворуч”, “ззаду”. Додатково уточнюється (п. 30.4), що “розпізнавальні знаки розміщуються на висоті 400–1600 мм від поверхні дороги так, щоб вони не обмежували оглядовість і їх було добре видно іншим учасникам дорожнього руху”.
Не на кожній машині можна знайти місце, яке офіційно задовольняє вимогам ПДР щодо розміщення наліпок – розпізнавальних знаків.
З цього виходить, що на більшості легкових автомобілів найзручніше місце під такі параметри – лобове та заднє скло. Але п. 31.4.7 ПДР наголошує, що не можна розміщати на склі додаткові предмети або покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість. При цьому критеріїв “погіршення прозорості” та “обмеження оглядовості” тут не визначено – тобто в принципі можна забирати на штрафмайданчик кожну машину, скажімо, з наліпкою “Водій з інвалідністю”.
Читайте також: Які права на дорозі мають водії та пасажири з інвалідністю
Але кілька натяків у різних пунктах ПДР України вказують, що прийнятним місцем для розміщення наклейок на лобовому склі можна вважати його верхню праву частину. Наприклад, саме у цьому кутку п. 31.4.7. наказує приклеювати радіочастотну мітку про проходження технічного огляду.
Цікаво, що в європейських країнах, схоже, такою ж безпечною з точки зору обмеження оглядовості зоною лобового скла вважається його правий нижній кут – там, наприклад, німці ліплять мітку екологічного класу авто. А ще українські ПДР дозволяють кріпити у верхній частині лобового скла тоновану прозору плівку
Вищезгадане стосується також і неформальних стікерів, якими власники намагаються виділити свою машину серед інших. На лобовому та задньому склі їм точно не місце. Хоча іноді автовласники використовують як носій для сувенірних наліпок ліве заднє скло салону – ним водій майже не користується. Ну і звісно ж, не заборонено клеїти стікери просто на кузов.
Поза законом використання непрозорих наклейок на номерних знаках (ст. 37 Закону про дорожній рух). Якщо якась наліпка на номерах не дозволяє чітко визначити їхні символи з відстані 20 метрів, водія покарають штрафом (п. 6 ст. 121 КоАП) за управління автомобілем з номерним знаком, закритим іншими предметами. Таке адмінпорушення спричиняє за собою накладення штрафу у розмірі 850 грн (повторне – 1700 грн).
Наклейки на металевих частинах кузова на оглядовість не впливають, тож головне, щоб на них не було заборонених символів та текстів.
Крім визначених у ПДР розпізнавальних знаків існує ціла група жартівливих наліпок у тому ж форматі. Офіційно вони не заборонені.
Останнє десятиліття якось забулися можливості плівок на клейовій основі в плані декоративного оформлення машини. Між тим, добрий дизайнер може до невпізнання змінити машину за допомогою кольорових елементів з плівки. Це в рази дешевше розписи фарбою (аерографії), а головне, “плівковий” тюнінг можна за годину-дві демонтувати та замінити іншим. Важливо також те, що в деяких випадках прикрасити машину можна і своїми силами, адже кольорові плівки типу “оракал” є у вільному доступі в кожному місті.
Читайте також: Як пофарбувати авто з балончика