Чому російський БТР "Ракушка" часто йде за відомою адресою

За три місяці широкомасштабного вторгнення росія залучила значну кількість найновіших зразків озброєння, включно з бронетехнікою. Серед них і сучасна “маршрутка” російського повітряного десанту — БТР-МДМ “Ракушка”.

Розробка БТР-МДМ, першого у пострадянській росії багатоцільового десантного гусеничного бронетранспортера, стартувала у 2008 році, а серійні екземпляри надійшли у війська у 2015-2016 роках. Перший варіант — БТР-МД, був розроблений на Волгоградському тракторному заводі. Але в серію пішов його модернізований варіант на шасі БМД-4М від Курганського машинобудівного заводу.

До речі чому російських “термінаторів” бійці ЗСУ не бояться

Апробація ж БТР-МДМ у реальних бойових умовах почалася лише з широкомасштабним вторгненням росії у лютому 2022-го. Дебют вийшов не зовсім вдалим і “покатушки на ракушкє” теренами України стали фатальними для багатьох рашистських десантників. При цьому, щонайменше сім одиниць БТР-МДМ стали трофеями українських воїнів, інші — металобрухтом.

Однією зі знищених у Гостомелі «Ракушок» поповнилася експозиція Національного військово-історичного музею у Києві.

Окрім доставки на поле бою майбутніх 200-х та 300-х рашистів, БТР-МД здатен виконувати й інші завдання. Зокрема, перевозити різноманітні вантажі загальною вагою до двох тонн – боєприпаси, озброєння, паливно-мастильні матеріали тощо.

У порівнянні зі «старшим братом» — БМД-4М, «Ракушка» зазнала серйозного даунгрейду озброєння. З засобів вогневого ураження лишилося два кулемети калібру 7,62 мм. Один змонтований на башті над кріслом командира, а інший, курсовий (так, як у Т-34), у лобовому броньовому листі праворуч, майже біля самого борту.

БТР-МДМ має велику кількість люків — цілих шість, що є серйозним плюсом для екіпажу та десанту, зважаючи на доволі слабке протикульове бронювання машини.

Відділення для десанту доволі просторе. Але сидіння не протимінні, звичайні, що знову ж таки демонструє ступінь піклування злочинного російського військового керівництва про своїх солдатів.

Варто зазначити, що машина має непогану маневреність та жвавість на суходолі. Завдяки дизельному двигуну УТД-29 на 500 “конячок” БТР-МДМ здатний розігнатися по шосе до 70 кілометрів на годину. Є й привід на водометний рушій, що забезпечує плавучість машини.

Щоправда, судячи з об’єму баків та заявленого запасу ходу, розхід пального сягає 140 літрів на 100 кілометрів. І це по трасі. Рухаючись пересіченою місцевістю, ця “маршрутка” спалює під 200 літрів дизпалива на кожну сотню.

Завдяки своїй масі та габаритам БТР-МДМ може десантуватися і транспортуватися літаками Іл-76, Ан-124 та вертольотами Мі-26.

За інформацією з відкритих джерел, до початку широкомасштабного вторгнення росармія мала на озброєнні до 200 БТР-МДМ. Орієнтовна вартість однієї одиниці цієї бронетехніки станом на 2019 рік сягала 900 тисяч доларів США.