Яким міг бути останній МТ "Дніпро": ендуро "Динаміт"

Модельний ряд Київського мотоциклетного заводу видавався обмеженим тільки для необізнаних. Насправді варіацій на тему МТ "Дніпро" (хоч і схожих) було чимало: масові КМЗ з приводом на одне і два колеса, військові модифікації з блокуванням диференціалу і без, ескортні байки кількох поколінь і "бойові" спортивні машини для мотокросу.

КМЗ 185-02 "Динаміт" обіцяв бути цікавим, але судячи з фото, з маркетингом на заводі було не все гаразд.

На початку 1980-х народилася ідея поповнити цей перелік новою серійною моделлю КМЗ 8.158-02 – класу ендуро і під власним ім'ям "Динаміт".

Читайте також: Двоколісна еліта: ескортні мотоцикли "Дніпро"

В основу конструкції кияни поклали напрацювання свого спортивного відділу, який будував кросові мотоцикли з коляскою і боліди для шосейно-кільцевих гонок. Рама "Динаміту" відрізнялася від серійних не тільки конфігурацією, але і збільшеним діаметром труб. Екіпажна частина отримала підвіску з великим ходом коліс – 200 мм спереду і 205 ззаду (більше, ніж у однокласника BMW R100 GS 1987 р.) Причому на задньому колесі використовувався моноамортизатор – новинка для всього вітчизняного мотопрому. Переднє колесо було підвішено на потужній телескопічній вилці, яку запозичили у кросового КМЗ і обладнали ефективним дисковим гальмом діаметром 280 мм.

На початок розробки КМЗ 8.158-02 не був передовим за мірками світового мотопрому, але тим не менш – цілком в тренді тих років.

Звісно, байк отримав відповідно до призначення обвіс, нові прилади, широке кермо і зручне сидіння; спеціально для нової моделі створили паливний бак об’ємом 25 л. Але найцікавішим у КМЗ 8.158-02 був двигун.

Двоциліндровий опозитник був побудований на базі давно випробуваного в справі кросового мотора київської розробки. Робочий об'єм становив 0,998 л, з яких при 4-х клапанах на циліндр і ступені стиснення 7,4 знімали 70 "коней" (при 6700 об/хв). В системі живлення використовувалися чехословацькі карбюратори Jikov з 34-міліметровим дифузором і паперовий фільтруючий елемент. Передачу до заднього колеса эндуро залишили карданною, як у важкого "візочника".

Розточений до літрового об'єму опозитник з чотирихклапанними головками запозичили у бойових "кросачів" виробництва дослідного цеху КМЗ.

При сухій масі мотоцикла 220 кг характеристик двигуна було досить для вельми динамічної їзди, причому будь-якими дорогами. Саме під серійну модель було побудовано два примірники 1,0-літрового мотора, які допрацювали задля підвищення довговічності. Після дорожніх випробувань (1984 – 1993 рр.) один з двигунів пройшов ресурсні випробування на стенді, другий залишився на дослідному зразку мотоцикла.

Ендуро київського виробництва без сумніву став би флагманом не лише українського, а й усього радянського мотопрому.

Одним словом, як не глянь, "Динаміт" мав би стати об'єктом мрій для молоді та мотофанів з усього Союзу. Тобто КМЗ 8.158-02 на межі 1980 – 90-х зазіхав на місце "Іж Планета Спорт" – потужного 32-сильного апарата, на який всі заглядалися, але який мало хто поспішав купувати, хоча за бажання застати його можна було практично в будь-яких "Спорттоварах".

Читайте також: Згадуємо мотоцикли молодості: Іж Планета Спорт

Як і іжевський "ПэЭс", наш "Динаміт" став би снарядом в першу чергу для досвідчених, умілих мотоциклістів, причому вимоги до майстерності були б ще вищими. Можливо, саме це стало однією з причин, за якою серійне виробництво "Динаміту" не було схвалено вищими міністерствами. А пізніше, в роки відкритих економічних свобод, на реалізацію проекту у київського підприємства не знайшлося ані грошей, ані інвесторів.

На цьому фото (імовірно 2008 року) – всі перспективні моделі КМЗ в цеху заводу. На передньому плані – ендуро "Динаміт".

Звичайно, марно вважати, що "Динаміт" міг врятувати київський мотозавод від загибелі своїми масовими продажами. По-перше, як новостворений продукт, ендуро не міг коштувати дешево, що позбавляло його головного козиря в даній ситуації – низької ціни. А по-друге, важкі байки класу ендуро завжди відносилися до статусних моделей, і тому покупець готовий був платити тільки за мотоцикл під вискокопрестижним брендом – з чим, зрозуміло, у КМЗ деякі проблеми. Але те, що "Динаміт" міг стати повноцінною частиною модельної лінійки київського мотоциклетного, факт незаперечний.

Доля єдиного побудованого примірника КМЗ 8.158-02 на сьогоднішній день невідома – і добре, якщо він осів в чиїйсь приватній колекції, а не розпроданий на запчастини в рахунок боргів по зарплатам.

Читайте також: Мотоцикли КМЗ “Дніпро”: останні моделі