Автомобільна історія нашої країни могла бути набагато багатшою, якби одного разу великі начальники не відібрали в України цілий автозавод. Про який, до слова, і сьогодні мало хто знає.

Виробництво автомобілів в усі часи було однією з вершин технологій, що автоматично означало появу робочих місць, відрахування до бюджету, розвиток інфраструктури, фінансування соцкультпобуту та інші радості для влади і населення регіону.

Тому коли у 1944 р. у нещодавно звільненому від німців Дніпропетровську почали будівництво автомобільного заводу, за будівництво взялися дружно і, як тоді казали, "з вогником".

Тут буде Дніпропетровський автомобільний

Правда, одного запалу з вогником виявилося замало: спорудження автозаводу просувалося дуже повільно, терміни зривалися. І навіть залучення військовополонених та повернутих з Європи остарбайтерів питання принципово не вирішило, так що завод давався місту і країні нелегко.

Читайте також: Яким був перший український автомобіль

Поки зводилися десятки корпусів, ДАЗ комплектували обладнанням (в тому числі німецьким, отриманим за репараціями – в якості свого роду трофеїв) і кадрами.

ДАЗ-150 "Українець" разом з побратимом ЗІС-150 повинен був стати одним з наймасовіших вантажівок країни.

Досить сказати, що Головним конструктором призначили самого Віталія Грачьова, одного з кращих автомобільних конструкторів країни. Працюючи до того на Горьківському автомобільному, В. А. Грачьов створив перший в світі повнопривідний легковик ГАЗ-61, масовий утилітарний армійський позашляховик ГАЗ-67, броньовик 4х4 БА-64 і самохідну гармату. Всього через кілька років він своїми новими роботами прославить Дніпропетровськ, хоча, на жаль, слава ця стосуватиметься лише відносно вузького кола фахівців – з причин, як кажуть, що від нас не залежать.

Знайомтесь: "Українець”

З самого початку ДАЗ створювався як завод для великосерійного виробництва масової моделі вантажівки: на перших порах це мав бути 2,5-тонний ГАЗ-51, потім завдання переграли на 4,0–тонний ЗІС-150. Автомобіль новий, перспективний, до того ж ЗІС давав на нього всю технологічну документацію. Але небайдужий Грачьов, всупереч волі міністерського начальства, тут же взявся покращувати і допрацьовувати далекого від досконалості ЗІСа.

Чотиритонний ДАЗ-150 "Українець" зробили більш сучасним технічно і стилістично в порівнянні з прототипом ЗІС-150.

В результаті вийшов автомобіль ДАЗ-150 "Українець", який по ряду показників став кращим за свій прототип: по місткості вантажної платформи, дизайну і собівартості кабіни, більш сучасній конструкції ходової частини та трансмісії.

Читайте також: “Запорожець” з кузовом купе: саморобки в серії

До 1949 р. побудували кілька дослідних зразків ДАЗ-150, випробували їх в НАМИ, в тому ж році кілька примірників передали в дослідну експлуатацію на автопідприємства. Дніпропетровська машина успішно пройшла державні випробування і до запуску її у виробництво залишалося менше року. Більшість цехів були готові до масового виробництва чотиритонки, на початок 1951 року на них трудилося більше 8000 чоловік.

Дослідні зразки "Українця" випробовувалися, в числі іншого, і в умовах реальної експлуатації.

Модельний ряд: самоскиди і амфібії

Ще до запуску у виробництво масової чотиритонної вантажівки "Українець" ДАЗ став справжнім автозаводом. Поки проектувалася і готувалася до виробництва перспективна вантажівка, дніпропетровський автомобільний випускав автокрани К-31 і К-32 на базі ЗІС-5 і ЗІС-150, збирав самоскиди ЗІЛ-585.

Для Львівського заводу автонавантажувачів дніпропетровські конструктори спроектували відразу два вироби – зрозуміло, автонавантажувачі, моделей "4000" і "4001".

Найбільш знаковий і корисний продукт Дніпропетровського автозаводу – амфібія ДАЗ-485, серійне виробництво якої налагодили на ЗІЛі.

Але справжньою зіркою вітчизняного автопрому 1950-х став інший дніпропетровський автомобіль – амфібія ДАЗ-485, вона ж БАВ. Тривісний плаваючий автомобіль з колісною формулою 6х6 мав унікальну для того часу прохідність, і спроектували його саме в Дніпропетровську. Тут готувалися його і випускати, але... На початку 1950-х років країна прийняла виклик, як тоді говорили, ймовірного противника, і вступила в перегони ядерних озброєнь.

У виробничій програмі "Південмашу" були як балістичні ракети, так і космічні носії різних класів.

Ракети замість вантажівок

Балістичні ракети стали потрібні країні більше, ніж автомобілі. На ДАЗ приїхала спеціальна комісія, яка критичним поглядом оцінила підприємство і сказала: “Беремо!". Так ДАЗ став "Південмашем" – провідним підприємством космічної галузі в масштабах всього Союзу. Чи образилися дніпропетровці тоді, в 1951-му році, на такий обмін, сьогодні сказати важко. Адже міжконтинентальні і космічні ракети – це технології ще більш високі, і в прямому, і в переносному сенсі.

Виробництво тракторів налагодили на "Південмаші", щоб замаскувати секретне виробництво космічного та військового призначення.

Тим більше, що дніпропетровські носії і двигуни до них за багатьма параметрами були не те що кращими в світі – а єдиними. Але і ті, хто дуже хотів бачити в місті на Дніпрі виробництво колісної техніки, отримали її: як прикриття секретного виробництва "Південмаш" багато років випускав на своїй території трактори ЮМЗ.

Читайте також: Яким був перший передньопривідний автомобіль України