Як українські автобуси ЛАЗ возили космонавтів до місця запуску ракет

Космічні кораблі проводжають у політ по-особливому, використовуючи силу-силенну традицій і обрядів. А одяг космічний такий, що не в будь-яке авто у ньому можна поміститись. Тому у 1961 році для першого космонавта Юрія Гагаріна підготували великий автобус ЛАЗ. Львівську марку обрали не випадково – тоді ЛАЗи були найбільш сучасними як технічно, так і з точки зору дизайну. Але автобус моделі ЛАЗ-695Б довелося трохи допрацювати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Made in Lviv: Коли ЛАЗ був кращим європейським автобусом

ЛАЗ-695Б (перевезення космонавтів у 1961 – 1968 рр.)

Перш за все, ЛАЗові перепланували салон. Частину крісел видалили, на вільному місці праворуч встановили два високих м’яких крісла vis-à-vis із столиком посередині. Це були місця для космонавта № 1 та його дублера, який залишався поряд аж до посадки “першого” у ліфт, який піднімав космонавта у кабіну корабля. Поряд з лівого борту – ще крісла, для кількох супроводжуючих осіб, столики. На борту встановили обладнання для кінозйомки та радіозв’язок.

Відреставрований ЛАЗ-695Б – кажуть, що це той самий, “гагарінський”

Вжили заходів для кліматичного комфорту, додавши вентилятори угорі, адже влітку одягненим у скафандри космонавтам та ще й в умовах казахстанського клімату було надто жарко. Крім того, електрообладнання скафандрів можна було підключити до розеток, які розташували біля крісел космонавтів. На вікнах влаштували штори – і від сонця, і від зайвих очей.

Таким був салон першого космічного автобуса ЛАЗ-695Б

ЛАЗ-695Е (1968 – 1971 рр.)

Перший комічний ЛАЗ прослужив сім років, і певно, працював би на почесній посаді і далі, але з 1968 року радянська космонавтика перейшла на тримісні кораблі “Союз”. А в старому автобусі місця для шести космонавтів (із дублерами) в старому варіанті не було. Тому Центр підготовки космонавтів замовив сучасну на той момент модель ЛАЗ-695Е. Цікаво, що у порівнянні з стандартним варіантом салон отримав мінімум переробок – сидіння замінили на більш комфортні крісла з тканинної оббивки. Справа у тому, що спочатку у кораблях цієї серії космонавти стартували без скафандрів, тож додаткових пристроїв для підключення їхніх систем та вентиляції не треба було.

Екіпаж корабля Союз-13 крокує від свого ЛАЗ-695М до ракети, 1973 р.

ЛАЗ-695М (1971-1974)

Через три роки автобусний парк космонавтів оновили, у Львові для них зробили відразу два новеньких ЛАЗи чергової моделі -695М. Один возив основний екіпаж, другий – дублерів. Відмінностей також було небагато, із зовнішніх – далекобійний прожектор на даху, запозичений у міжміської моделі ЛАЗ-695Н.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для чого в СРСР бензин зливали в лісосмуги

В салоні ЛАЗ-699П. Екіпаж прямує до ракети на Байконурі

ЛАЗ-699П (1974 – 2008 рр.)

Але ця пара вивозила космонавтів на старт лише кілька років. Вже у 1974-му з’явилася спеціальна модифікація львівського автобусу під назвою ЛАЗ-699П, побудована на базі довгого міжміського (ще казали - туристичного) -669Н “Україна”. Нова модель для космонавтів дуже відрізнялася від усіх попередніх, адже її салон тепер складався з трьох герметичних відсіків. Вікна мали подвійне скло, система вентиляції включала кондиціонер повітря. Такі вимоги пояснювалися переходом вітчизняної космонавтики на тривалі багатомісячні польоти, через що людей перед стартом потрібно було особливо ретельно захищати від земних вірусів та бактерій.

Екіпаж з позивними “Дніпро”: С. Савіцька, Л. Попов (командир), О. Серебров на фоні автобуса ЛАЗ-699П, 1982 р.

Перший відсік салону ЛАЗ-699П займали водій та відповідальна супроводжуюча особа. Відразу за ним був другий – головний – відсік, в якому були три крісла для космонавтів і три крісла для лікарів, що слідкували за параметрами організмів членів екіпажу. Оскільки люди їхали в скафандрах, на борту було змонтовано обладнання для підключення їхньої системи вентиляції. Крісла космонавтів були встановлені по правому борту і могли обертатися.

Один із забобонів Загону космонавтів: за півкілометри від ракети екіпаж має помочитися на колесо автобуса. Традцію перейняли у авіаторів, які робили те саме з колесом літака, але ж ракета шасі не має...

Ближче до корми був ще один пасажирський відсік, з дев’ятьма кріслами для супроводжуючих, які не мали права контактувати з пасажирами головного, “карантинного” салону. Тут же – туалет, бар-холодильник і гардероб.

Між двома задніми салонами біло влаштовано невеликий тамбур-шлюз – це його двері, незвично розташовані посередині машини, відрізняли 699П від тисяч інших ЛАЗів. В шлюзі діяла установка для знищення пилу, який заносили на собі пасажири з вулиці.

Найкрутіший космонавт свого часу В. Джанібеков зі своїм екіпажем біля ЛАЗ-699П, 1984 р.

Цей “космічний” автобус був щедро нафарширований додатковим обладнанням – від аудіосистеми до телеекранів. Цікаво, що для поліпшення якості зйомки в салоні (картинка могла знадобитися для тележурналістів) на стелі над місцями космонавтів було змонтовано спеціальне освітлення.

Дещо допрацювали машину і в технічному плані: двигун мав екрановану систему запалювання, щоб заглушити радіоперешкоди, а підвіску зробили пневматичною.

ЛАЗ-5255 (1991 – 2015 рр.)

Коли у Львові в середині 1980-х створили проект нового автобуса ЛАЗ-5255 “Карпати”, звісно, Центр підготовки космонавтів захотів пересадити підкорювачів космосу на цю суперсучасну машину. І хоча серійний випуск “Карпат” через низку причин так і не налагодили, на дослідній ділянці Всесоюзного інституту автобусобудування (м. Львів) спеціально для Байконура зробили два екземпляри новинки. Модель 5255 мала незалежну пневматичну підвіску колес та дизель КамАЗ, а специфічне “космічне” обладнання цього разу було не таке складне, як на попереднику.

Автобуси для перевезення космонавтів ЛАЗ-5255 (перші два) и ЛАЗ-699П вже у якості допоміжного, 2002 г.

Весь автобус тепер вважався “стерильним”, тобто супроводжуючі другого порядку їхали в окремій машині. А тому салон “Карпат” залишився єдиним, він був відокремлений від вхідних дверей скляними перегородками. Пасажирських крісел залишили всього лише дванадцять на весь великий “вагон”, по шість з кожного борту. Система для внутрішньої вентиляції скафандрів була на своєму звичному місці, так само як і радіозв’язок та потужний кондиціонер. На бортах автобусів написали імена двох знакових для підкорювачів космосу міст: “Зоряний” та “Байконур”. Перший автобус почав вивозити на старт основний екіпаж, другий – дублюючий.

Залишилося додати, що ЛАЗи працювали на Байконурі аж до 2015 року. Причому йдеться не лише про основні автобуси для перевезення космонавтів, а й так звані допоміжні, які теж йдуть у колоні до стартового майданчика. Така вже вона – сила пілотських забобонів і космічних традицій. Та й львівські автобуси завжди були гідними такої місії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким був перший ЛАЗ: дивуємося разом