Один з останніх мотоциклів “Дніпро”: київський скремблер

На перший погляд, з жодним серійним “Дніпром” цей байк напряму не асоціюється, але ж характерні риси КМЗ читаються. Невже саморобка–кастом? Тим більше, архітектура мотоцикла якась дивна, нетипова. Ендуро – не ендуро, бо колеса малі та щиток низький. Кафе-рейсер – не кафе-рейсер, бо труба задрані та кліренс неміський…

Це фото датовано 2007 роком, на ньому – скремблер КМЗ-8.157-025. Схоже, він існував в єдиному екземплярі і запускати його в серію вже не збиралися.

Але ж фото (перше у статті) зроблено не по-домашньому, неначе як на замовлення: продуманий фон, правильне світло в кадрі… Так аматори свої дітища не знімають.

Читайте також: Чому не можна було їздити на МТ “Дніпро” без коляски

Невже виріб власне мотозаводу, дослідний зразок? Тоді можна пояснити і “чужий”, іжевський бак, і неідеальний чохол сидіння, і незграбне переплетіння вихлопних труб. Підказку знайшли на репортажному знімку мотоподії початку 2000-х. Як три богатирі на ньому стоять три опозитника, два з яких тюнінговані “Соло” та “колясич”, а третій - саме цей загадковий КМЗ.

Фото датовано літом 2007 року, а ми пам’ятаємо, що цього року мотозавод востаннє показав свої перспективні розробки. В останні роки життя КМЗ часто презентувати громадськості фантастичні перспективні моделі. Певно, цей мотоцикл і був серед останніх новинок заводу, разом з важким пожежним сайдкаром.

Дрібносерійні та перспективні розробки КМЗ 2000-х років: “Чоппер” 8.157-022, “Турист”, вантажний трицикл “Дніпро-300”, ендуро “Динаміт”.

Неначе підтверджується й те, що в цього прототипу був навіть власний заводський індекс: КМЗ Днепр-8.157-025. З якого виходить, що його побудовано на основі моделі-одинака “Соло”. Нагадаємо, що сам перший одинак мав наприкінці індексу додаткове маркування 01, його вдосконалена версія – 02, а “Дніпро Чоппер” – 022.

Читайте також: Від “Киянина” до “Дніпра” – перша і остання моделі КМЗ

Scrambler та подібні

Якщо придивитися, стає зрозуміло, що “нуль двадцять п’ятий” насправді був задуманий як скремблер. Це те, що в автомобільному сіті називають кросовером – міський мотоцикл з можливістю впевнено рухатися поза шляхами. Багато які зі світових лідерів мотопрому ще у 1960-ті включили у свої лінійки щось подібне. Основною галуззю застосування для таких байків були міські вулиці, а позашляхові можливості більше відображалися у зовнішності, аніж в реальних характеристиках.

Скремблери випускають кілька мотокомпаній світового рівня. Теоретично Київський мотозавод міг би відкусити шматочок цього сегменту.

Засновником цього класу вважають британський Triumph Bonneville Scramble (2006 р.). До речі, цю марку після років забуття було відроджено у 1991-му – чим не приклад для КМЗ? Тим більше, що в модельній лінійці британців є ностальгійні ретромоделі. Вражаюча деталь: той же Triumph Scramble має зараз інжекторний двигун, але його блоки дросельних засувок зовні замасковані під карбюратори – щоб тримати ретростиль.

МТ для міста і села

Шкода, що насправді у 2007-му київському мотозаводу було вже не до серійного виробництва. Адже саме скремблер міг би стати нішею для частини модельної лінійки КМЗ. Бо цей жанр передбачає трохи брутальності, трохи вінтажу, не потребує обертів та супердинаміки, але жадає обертового моменту та філософії “хто зрозумів життя, той не поспішає”. Саме ці риси в тій чи іншій мірі притаманні “Дніпрам”, і їх можна було ще з десяток-другий років експлуатувати та розвивати вже у ХХІ столітті.

Перспективний “Динаміт” мав дослідний 1,0-літровий двигун потужністю 70 к.с. (6700 об/хв), з чотирихклапанними голівками та дифузорами карбів 34-36 мм.

Але так не сталося, і винних тепер шукати ми не будемо. На щастя, в історії КМЗ та його “Дніпрів” достатньо світлого і позитивного. Завдяки чому, власне, ми і досі шануємо київські опозитники усіх поколінь.

Читайте також: ”Козаки”, що підкорили Європу: як мотоцикли МТ “Дніпро” ставали Cossack