Побачити сьогодні на дорозі мотоцикл МТ “Дніпро” з коляскою – рідкісний випадок: найчастіше на них їздять в одиночному варіанті. Але в часи молодості “Дніпрів” це було суворо заборонено – ДАІ штрафувала і забирала байк на штрафмайданчик. Чому так?
В ті часи, коли для придбання важкого мотоциклу типу МТ доводилося кілька років стояти у черзі, “Дніпри” продавалися виключно з боковим причепом. У народі вони вважалися чимось на кшталт замінника автомобіля. Ще б пак: впевнений рух по дорозі, повна маса близько 600 кг і двигун, потужніший за мотор деяких “Запорожців”.
Мотоцикли з опозитними 0,75 – 0,65-літровими двигунами відносилися до класу важких і офіційно не могли експлуатуватися без коляски.
В окремі періоди, до речі, і ціна мотоцикла сягала ціни ЗАЗ-968М: МТ-16 з ведучим колесом коляски коштував 2800 крб, як “Запорожець” з 30-сильним двигуном.
Читайте також: ”Козаки”, що підкорили Європу: як “Дніпри” ставали Cossack
Тому МТ вважався серйозним транспортом, мало хто сприймав його як мотоцикл. І тим більше мало кому приходило у голову відчепити коляску і розсікати на ньому на двох колесах. Але декому все ж таки приходило – і тоді перший же міліціонер зупиняв відчайдуха і оформляв на нього відповідний протокол. Але чому існувала така заборона?
Річ у тому, що цей важкий мотоцикл (це був офіційний клас мототранспорту) українського виробництва був погано пристосований для експлуатації в конфігурації “одинака”. Чималенька власна маса двоколісного мотоцикла (220 -230 кг), примітивна підвіска, механічні гальма ускладнювали керування одноколійним байком. Маневрування на малій швидкості ускладнював опозитний двигун, який видавався за бокові габарити і створював несприятливий розподіл мас. Все це не сприяло безпеці руху, за яку так дбала ДАІ – тодішня дорожня міліція.
Попри заборону, у віддалених населених пунктах знаходилися відчайдухи, які відчіпляли коляску і пробували ганяти на “Дніпрах” на двох колесах.
Крім того, “Дніпри” та “Урали” з колясками не мали бокової підніжки. Тобто на кожній парковці 220-кілограмового мотоцикла треба було буквально витягувати на центральну підставку. Електростартерів на мотоциклах тоді не було, а це у поєднанні з відсутністю бокової підніжки це ускладнювало ще й запуск двигуна.
Але, певно, найвагомішим аргументом проти дозволу на шляхи “Дніпрів” без коляски була їхня велика питома потужність. Наприклад, у мотоцикла МТ-10-36 (36 к.с., 48 Н*м) після позбавлення його бокового причепа на кожну з кінських сил приходилося лише по 6 кг маси.
Читайте також: В англійській ретроколекції знайшли дивний МТ-11 “Дніпро”
Показник, удвічі кращий за ВАЗ-2106 – найбільш швидкісний легковий автомобіль того часу у країні! Настільки динамічний мотоцикл, безумовно, створював би на тодішніх вузьких та не дуже рівних автошляхах реальну небезпеку для всіх учасників.
“Дніпри” та ”Урали” без коляски
Кажуть, що даішники боялися, що не зможуть у випадку необхідності наздогнати “Дніпра”-“одинака”. Частково це правда. Хоча в них на службі перебував одиночний важкий мотоцикл ірбітського виробництва – “Урали” різних поколінь. У народі його називали “полегшеним”, і насправді, у більшості версій даішний байк був позбавлений не лише коляски, а й заднього сидіння. Енергоозброєність його була цілком на рівні “Дніпрів” без причепа.
Їздити на “”Дніпрах” без коляски забороняли приватним власникам. Для правоохоронців були спецверсії КМЗ, пристосовані для одиночної їзди.
Насправді Київський мотозавод також випускав свої моделі в одиночній версії. Це було три генерації спеціальних ескортних мотоциклів – потужних машин для супроводження урядових кортежів. Але ними, як і міліцейськими “Уралами”, керували спеціально навчені професіонали, тож небезпеки іншим учасникам руху ці байки не завдавали.
МТ-11 “Дніпро Соло”
Вже у 1990-ті роки, коли порядки у країні стали не такими тоталітарно-суворими, МТ “Дніпро” нарешті отримав законне право їздити по дорозі без коляски. Це був заводський варіант “одинака” – “Дніпро КМЗ 8.157.01 Соло”.
У 1991 р. на КМЗ у продаж надійшов “Дніпро Соло” – одиночний байк, сконструйований на основі досвіду побудови ескортних моделей.
Мотоцикл, що і досі перебуває в експлуатації в українських байкерів, має бокову підніжку, доопрацьовану підвіску, нові колеса з шосейними шинами та крилами, а також інше вдосконалене оздоблення. Але ця неординарна модель буде темою однієї з наших наступних публікацій.
Читайте також: Двоколісна еліта: ескортні мотоцикли “Дніпро”