Такі дива ще бувають: у якомусь старому гаражі чи сараї раптом виявляється давно покинута машина, яка є певною цінністю. Що робити з такою знахідкою?

Подібні історії частіше трапляються у великих багатих країнах, наприклад, десь в американській глибинці. В Україні своя специфіка, і багато таких ситуацій буває навіть в столиці, коли зносять гаражі під забудову черговим ЖК. Так, комунальники, що приїхали на бульдозерах, найчастіше серед мотлоху можуть знайти іржавий “Запорожець” або “вбиту” ще у дев’яності “вісімку” без жодної придатної деталі. Але...

Вдалі гаражні знахідки нечасто бувають випадковими, зазвичай це наслідок копіткої дослідницької роботи

Але справді цікаві знахідки теж трапляються, наприклад, рідкісні версії “двадцять першої” або “Москвич” в експортній комплектації – не кажучи вже про стильні трофейні кабріолети часів Другої світової. І тоді виникає проблема: начебто є цінна для когось річ, начебто вона покинута і нікому не потрібна, але ж просто забрати її з руїн теж не можна! Хоча б тому, що вона таки – чиясь власність. Що робити в такому випадку?

Читайте також: Покинута машина: що з нею робити

З точки зору колекціонерів

Якщо з певної причини вам дуже захочеться забрати машину з покинутого сараю собі, варто спочатку уявити, що з неї можна зробити. Припустимо, модель автомобіля являє собою якусь цінність, тоді можна:

Зробити реставрацію. Це дуже тривалий та коштовний захід, який вимагає кількох років праці та невідомо скільки тисяч доларів. У більшості випадків отриманий ретроавтомобіль, навіть якщо його вдасться відновити до стовідсоткової аутентичності, буде коштувати на ринку дешевше, ніж на нього витрачено коштів. Виняток – машина рідкісної моделі, яка не була поширеною навіть за часів своєї молодості.

Цей Mercury Convertible 1940 року знайшли у старому сараї в наші дні

Залишити як авто вихідного дня. Мати стару машину “для душі” – хороша ідея, але на цю роль не годиться дуже підтоптаний, запущений екземпляр. Іржавий перекошений кузов не даватиме вам естетичної насолоди, а зношені агрегати створюватимуть проблеми навіть під час коротких подорожей. Також майте на увазі, що потрібні будуть чималі кошти на ремонти та обслуговування, при тому що звичайні СТО такі машини у роботу не беруть.

Розібрати на запчастини. У багатьох випадках є сенс розпродати стару машину по агрегатах і по окремих запчастинах. Крім того, помітний прибуток можуть принести деталі оздоблення та фурнітура – хромовані бампери та облицювання передка, молдинги, дверні ручки, світлотехніка. Але це стосується лише деталей у відмінному стані, причому лише деяких культових моделей типу ГАЗ-21 “Волга”, “Победа”, ЗАЗ-965.

Не всі гаражні знахідки є сенс реставрувати, особливо якщо модель була поширеною і екземпляр не має власних родзинок

Перепродати реставраторам. Непростий, якщо не сказати малоймовірний варіант. Професійні ретромани шукають для своїх нових проєкт екземпляри, по-перше, в оригінальному вигляді, а по-друге, в максимально доброму стані. Між тим, масові моделі минулих років у так званому стані “під реставрацію” в достатній кількості присутні на ринку, і особливо переплачувати вам за ваш екземпляр ніхто не буде. Але в будь-якому випадку це буде чесний крок стосовно культурної спадщини своєї країни.

Читайте також: Що сьогодні модно колекціонувати: неймовірно рідкісні ретромашини

З точки зору права

Навіть якщо власника автомобіля з покинутого гаража немає на цьому світі, майже завжди знаходиться претендент на право володіння “раритетом” (чому найчастіше вживають саме слово): діти, онуки, сусіди по під’їзду тощо. Перш ніж розпочинати юридичну кампанію боротьби за знахідку, переконайтеся, що вона того варта.

Іноді вирішальний фактор має клімат, де розташовано гараж із покинутим авто: цьому седану не менше 90 років, але кузов цілком “живий”

Якщо власник невідомий (або хтось вас у цьому переконує), знайти його можна через Сервісний центр МВС, написавши відповідний запит (платня за це невелика). А вже знаючи власника, можна домовлятися з ним про продаж.

Буває, що знайти власника не вдається, у тому числі – з юридичної точки зору. Тоді можна спробувати реалізувати процедуру визнання авто нічийним з подальшим визнанням його знахідкою. Після чого знахідку заберуть на зберігання до поліції, а через 6 місяців, якщо таки не з’явиться законний власник, машину можуть продати. Головне тут, щоб покупцем виявилися саме ви, а не хтось більш близький до штрафмайданчика.

За певних умов зберігання просто неба не гірше ніж у закритому гаражі: важливо, щоб машина добре провітрювалася.

Рекомендація Авто24

Добре це чи погано, але гаражні знахідки в Україні найчастіше не становлять такої цінності, як це може спочатку видаватися. Дуже часто гарний на перший погляд автомобіль, навіть з невеликим пробігом на одометрі і на рідній гумі, має серйозно вражений корозією кузов. І тоді всі міркування про “капсулу часу” руйнуються у перспективу ремонту ціною в кілька тисяч доларів. Подібні реставрації мають сенс тільки коли трапиться рідкісна модель, але в залізних гаражах на київських околицях такі практично ніколи і не зберігалися.

Читайте також: Чи можна заправляти ретро-авто сучасним бензином