Якби всі водії знали, скільки неприємностей спричиняє неякісна охолоджуюча рідина, вони б ставилися до її підбору не менше ретельно, ніж до вибору моторної оливи. Але більшість з нас перебуває в упевненості, що головне – взяти правильний колір і не схибити з температурою замерзання.

Як би ж то все було так просто! Клопоту з антифризами не мають лише власники нових або майже нових автомобілів. А потім – починається: капремонт двигуна після перегріву через забитий окислами радіатор, мікс мастила і тосола в картері, “вигризена” голівка блоку, а в когось, дивися, і ротор помпи нанівець з’їло…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо потрібно перевіряти систему охолодження

А все починається з того, що ми вважаємо ТОСОЛ і антифриз різними продуктами, та й взагалі мало знаємо про те, які бувають охолоджуючі рідини, або користуємося щодо них заїждженими стереотипами.

Щоб крильчатку помпи з’їло вщент, достатньо два-три роки поїздити з агресивним антифризом в системі

Страшна казка про замерзання

Твердий стереотип у водійських колах: дешеві антифризи погані лише тим, що можуть замерзнути за найменшого морозу. Насправді, замерзаючу незамерзаючу рідину в наш час знайти нелегко навіть за великого бажання – і найдешевші підробки не замерзають на морозі. Але загроза поганої рідини в іншому: вона провокує корозію на внутрішніх деталях двигуна, чим псує їх та блокує відкладеннями канали системи охолодження. Врешті-решт через поганий антифриз двигун може потребувати капіталього ремонту – хоча рідина до останнього зберігатиме свою морозостійкість.

Водіїв дотепер лякають дешевими антифризами, які замерзають за найменших морозів. Насправді небезпека не в цьому, а в корозійній активності бодяги


Оптимістична казка про однакові рідини

Антифризи не однакові, їх є як мінімум чотири типи, хоча в основі всіх – одні й ті самі вода та етиленгліколь. Але сам по собі етиленгліколь має високу корозійну активність, особливо у гарячому стані. Він може буквально виїдати деякі метали в системі охолодження, тому для нейтралізації цієї активності в антифризи додають присадки з інгібіторами корозії. За типом цих присадок антифризи розділяють на: карбоксилатні (маркування ОАТ, SNF, G12), гибридні (hybrid, HOAT, NF, G11), лобридні (lobrid, Si-OAT, N OAT, Р OAT) та традиційні (traditional, conventional, IAT).

У карбоксилатних рідин інгібітори корозії базуються на органічних карбонових кислотах, у гібридних – на суміші органічних та неорганічних, у лобридних – на органічних та мінеральних речовинах. Традиційні антифризи мають неорганічні інгібітори, на сьогодні це застарілий тип рідини, вони не люблять перегріву вище 105о С та в ідеалі потребують заміни кожні 2 – 3 роки.
Кожен автовиробник рекомендує для певних двигунів певний тип рідини, але найбільш універсальними вважаються карбоксилатні. Найбільша ймовірність нарватися на підробку – в категорії traditional.

З часом система охолодження забивається відкладеннями зі складу антифриза та продуктами корозії деталей

Кольорова казка про знебарвлення

Багато хто з автомобілістів переконані, що якщо антифриз втратив колір, його потрібно міняти. Це не так, оскільки самі по собі антифризи кольору не мають, я на його якості колір ніякого впливу не має. Тобто втрата кольору антифризу в системі охолодження аж ніяк не значить, що рідина потребує заміни. Знебарвлення перш за все значить, що кольоровий пігмент у складі рідини спрацювався.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як вибрати антифриз для авто: 5 міфів про ТОСОЛ

Проте, якщо антифриз набув певного неприроднього кольору, наприклад, іржі, це має бути сигналом до його заміни та промивки системи.

А виробники зі свого боку, додають барвник виключно з маркетингових міркувань, тобто дві охолоджуючі рідини різного кольору – скажімо, зелена и червона – можуть мати абсолютно однакові склад і характеристики. Тому при купівлі визначатися треба не за кольором, а за рекомендаціями автовиробника.

Колір антифриза насправді нічого не значить, це лише барвник, який можуть додати в охолоджуючу рідину будь-якого типу

Казка в дусі соцреалізму

Частина користувачів автомобілів дотепер перебувають десь у “щасливому минулому”, коли в “Спортоварах” та на їхньому чорному ході продавали виключно синю рідини марки ТОСОЛ, створену для новітніх тоді “Жигулів”. Такі водії переконані, що ТОСОЛ – це синій продукт, а решта рідин – жовтий та червоний – називаються антифризами. І відповідно синя рідина – то для старих вітчизняних авто, а решта – для іномарок.

Насправді ця аббревіатура (Технологія Органічного Синтезу + типова для спиртів кінцівка -ОЛ) – всього лише торгова марки одного з класичних антифризів на основі етиленгліколю з пакетом присадок традиційного типу. Неправда, що заливати ТОСОЛ в сучасні автомобілі не можна, але доведеться ретельніше слідкувати за строками заміни та умовами експлуатації. Відповідно, найстаріші ВАЗи та “Москвичі” цілком можливо можна експлуатувати на сучасних охолоджуючих рідинах – головне, щоб вони не вибігли на дорогу через нещільності раніше, ніж зістаряться.

Наслідки використання низькоякісного антифриза – пошкоджені кавітацією та іржею деталі двигуна

Казка про економію

Моя машина їздить нечасто і недалеко, тому в неї можна заливати найдешевшу охолоджуючу рідину – така думка має тверді позиції у народі. Насправді це не так. Погана рідина робить свою чорну справу – поїдає корозією метал – і під час стоянки. Справа у тому, що найдешевші антифризи (і ТОСОЛи – для тих, хто ще не збагнув суті питання) містять у собі замість етиленгліколю гліцерин та ще й метиловий спирт на додачу. Перший продукт потрібен для морозостійкості, другий – для розрідження першого, оскільки він густішає на морозі. При тому обидва нештатні компоненти шкідливі для деталей двигуна: гліцерин провокує корозію, а метанол є потужним розчинником, який намагається розчинити і метали, і гуму, і пластики. Тому до дешевих охолоджуючих рідин треба ставитися дуже обережно.

Від казкаря

Що з цього слідує? По-перше, намагайтеся використовувати лише ту рідину, яка рекомендована заводом-виробником автомобіля. Так, точно встановити рекомендовану марку та шифр рідини іноді дуже непросто, але це можливо навіть для раритетних ретроавтомобілів. І по-друге, купуючи жадану рідину, будьте певні, що це саме вона, а не помічена красивою етикеткою чергова незамерзаюча бодяга.

Аби усунути корозійне пошкодження голівки блоку циліндрів, її потрібно шліфувати на верстаті або замінити новою

Рекомендація Авто24

За будь-яких умов радимо слідкувати за станом охолоджуючої рідини у вашому двигуні. Найстрашніше те, що втрачаючи свої якості, вона часто припиняє захищати деталі двигуна від корозії і навіть починає руйнувати їх. Тому якщо автомобіль не дуже новий, радимо замінювати антифриз новим приблизно кожні 3 – 4 роки. При цьому рекомендується промивання системи водою або розчином нового антифризу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як вибрати антифриз для авто: 5 міфів про ТОСОЛ