Скільки у Києві було трофейних автомобілів у 1945 році та як їх легалізовували.
Переважну більшість цих іномарок вдалося зафільмувати Леоніду Гоголеву, тож ми маємо повну картину автопарку Києва у 1945-1947 роках. Але Історичний Автоклуб знайшов і дослідив документи, які підтверджують, що явище було масовим та санкціонованим.
Читайте також: Тест-драйв трофейної САУ-2С19 "Мста-С"
Масове мародерство автівок, мотоциклів та велосипедів було не таким розповсюдженим явищем на території Польщі, Чехословаччини, Румунії та Угорщини. Хоча це явище розпочалося одразу, як тільки радянські війська перетнули кордон та з наказом ДКО #7054 від 01.12.44 р, який дозволив відправляти посилки додому.
У Польщі, Румунії та Угорщині, в першу чергу, трофейні частини цікавили підприємства, їх теж демонтували під нуль, та за розпорядженнями ГКО, везли до СРСР масово. А от Німеччині та Австрії дісталося тоді найбільше.
Постанова ГРОВН №0101 від 13.06.1945 р. передбачала, що кожному генералу належало надати трофейний автомобіль, а офіцерам – мотоцикл чи велосипед.
Згодом, за постановою ДКО №9036 продавати почнуть і автівки, і не тільки генералам, а й офіцерам, за символічні кошти.
А одна з постанов ГРОВН №0121 від 02.07.1945 р містить наказ інтенданту трофейної частини Групи Радянських окупаційних військ у Німеччині виділити 10000 велосипедів та 30000 радіоприймачів для нагородження солдатів та сержантів. Отже, їх потрібно було десь узяти. І їх брали у німців.
За цим документом можемо прослідкувати, як відбувалася подальша легалізація трофейних авто. Достатньо було посвідчення Головного автомобільного управління Червоної армії, на підставі постанови 9036 комітету оборони, яке закріплювало власність вже за офіцером на приватний автомобіль. Далі, за цим посвідченням його брали на облік вже у СРСР і видавали техпаспорт і номерні знаки. І колишній німецький автомобіль ставав вже законною власністю громадянина СРСР.
Але не слід вважати, що всі іномарки тоді були відібрані у мирних мешканців. Багато було і справжніх трофеїв, добутих саме у боях. У Києві у Пушкінському парку була тоді постійно діюча виставка трофейної техніки, де був і Wanderer генерала Ільгена, на якому його захопив у полон і доставив до партизанів відомий розвідник. Про це Київська кіностудія у 1947 році зніме фільм.
Були й автомобілі, які були захоплені у ході наступу, як от, наприклад, амфібія Volkswagen Kdf 166 та Kdf 82. Також багато автомобілів було тоді саме у військових частинах, і вони не були приватні.
Ми публікуємо фото Леоніда Гоголева з книги "Ретроавтомобілі на вулицях Києва", де можна побачити, як виглядали ті іномарки у 40-і роки. За оцінками Історичного Автоклубу у ті часи на території України було 12-15 тисяч іноземних автівок. У цей короткий період часу Київ нагадував якесь іноземне місто через різноманітність марок та моделей авто на вулицях.