Наші 5 порад про те, як не буксувати в снігу або на льоду, можуть стати в нагоді кожному – адже взимку все ми хоча б зрідка потрапляємо на слизьку поверхню.

Пропонуємо вам кілька секретів, як правильно буксувати, точніше, як правильно їхати, щоб не буксувати довго. Ці підказки годяться для будь-якого типу приводу, оскільки стосуються перш за все взаємодії ведучих коліс із слизькою опорною поверхнею, і в даних випадках не має значення, з якого боку автомобіля – спереду або ззаду – ці колеса знаходяться.

1. Низькі оберти. Якщо буксування назріває при старті з місця, постарайтеся максимально знизити оберти двигуна під час відпускання педалі зчеплення. Старі водії називають це рушати внатяжку – на межі зупинки двигуна. З цією ж метою можна використовувати при рушанні на слизькій дорозі не першу, а другу передачу (режим W – winter в коробках – "автоматах" старого типу).

Читайте також: Как правильно пользоваться автомобилем с передним приводом зимой

2. Використовуйте інерцію. Якщо ви зрозуміли, що вже забуксували всерйоз, негайно припиняйте безглузде обертання коліс в крижаних або сніжних лунках, які вони собі вирили. Чим довше ви будете тиснути на газ, стоячи на місці при увімкненій передачі, тим глибше зариється машина і тим важче її буде визволити. Зазвичай спочатку зривається тільки одне колесо, але навіть якщо це сталося з двома, завжди є шанс вибратися самотужки.

Як тільки водій помітив, що машина не їде при увімкненій передачі та працюючому двигуні, треба негайно вживати заходів проти буксування, інакше колеса швидко зариются у сніг чи багнюку.

Можливо, варто вийти з машини і побчити, що відбувається: коли ви буксуете, ведуче колесо починає просувати машину в заданому напрямку, але тут же впирається в край (борт) виритої їм лунки, піднятися на який не може – і машина зупиняється, колесо починає буксувати на місці. Якщо в цей момент звільнити колесо від крутного моменту (витиснути зчеплення), машина відкотиться назад – в найглибше місце лунки.

Ваше завдання – перемикаючи передачі з першої на задню і навпаки, розгойдати машину взад-вперед в межах вільного простору лунки, від краю до краю. І в черговий момент, коли маятник розкачки штовхне машину від одного крайнього положення до іншого, ви повинні підхопити цей напрямок відповідною передачею і, плавно відпускаючи зчеплення, допомогти двигуну, щоб спільними зусиллями виштовхнути машину з лунки. Це вимагає спритності, але з четвертої – п'ятої спроби у вас повинно вийти.

Читайте також: Жаданий 4х4: як їздити на повному приводі узимку

3. Повторний старт. Іноді буває так, що на ожеледі автомобіль начебто і рушив з місця, але протягом десяти, п'ятнадцяти і більше метрів продовжує рух з пробуксовкою коліс, не маючи можливості набрати нарешті швидкість. Якщо таке трапилося, не газуйте як попало, а, навпаки, скиньте газ до мінімуму, і потім, не давши машині зупинитися, якомога плавніше знову натисніть акселератор. Якщо колеса таки забуксують, то, знову-таки не допускаючи зупинки машини, в русі, короткочасно витисніть зчеплення і спробуйте як би заново рушити з максимальної акуратністю.

Коли машина після старту довго не може “ухопитись” за дорогу, і буксує протягом десятка метрів, спробуйте скинути газ і знову поволі додати його.

4. Гальмування двигуном. Напевно, всі знають, що на зимовій дорозі безпечніше всього гальмувати двигуном, увімкнувши одну з нижчих передач замість гальм. Але не всі знають: якщо при цьому вибрати занадто низьку передачу і/або занадто різко відпустити зчеплення, ведучі колеса можуть заблокуватися так само, як і при гальмуванні "в підлогу". На слизькій дорозі машину раптово занесе і від несподіванки водій може втратити контроль над нею.

5. Ніякого накату! Щоб не злетіти з проїжджої частини дороги і потім не вирішувати задачу на тему як правильно буксувати на узбіччі або десь ще далі, завжди рухайтеся з увімкненою передачею. Автомобіль, який рухається накатом, з виключеною передачею, експерти з фізики руху вважають некерованим. В той час як крутний момент, що передається від двигуна на колеса (не важливо навіть, чи натиснуто акселератор, чи двигун працює на холостому ходу) на слизькій дорозі як мінімум стабілізує автомобіль. До того ж, часто незначне додавання газу в потрібний момент допомагає автомобілю утриматися на курсі – на прямих це стосується передусім передньопривідних автомобілів, а при виході з повороту – також і задньопривідних.

У м’якому снігу небезпечно буксувати довго, тому що машина може вигрести весь сніг з під колес і лягти “на живіт”. Тоді рятувальні заходи будуть значно ускладнені.

Звичайно, буде краще, якщо всі вищенаведені прийоми будуть доведені у вас до автоматизму. Насправді, в них немає нічого складного і вони були відпрацьовані до рівня інстинктів у більшості водіїв середини-кінця минулого століття, в ті часи, коли мало хто чув про зимові шини, а снігоочисна дорожня техніка з’являлася на вулицях лише великих міст.

Нагадаємо також, що нещодавно експерти Auto24 розповіли, чи можна узимку їздити на задньому приводі.