Роботи ще не закінчились, але перші результати відновлення трофейної машини вже є.

Нагадаємо, що понад місяць тому українські майстри взялись відновлювати російський броньовик КамАЗ “Тайфун К” 4х4. Вони хочуть поставити його на колеса та віддати в ЗСУ, щоб цей КамАЗ воював проти колишніх господарів.

В першій частині проєкту відновлення ведучий Big Test Сергій Волощенко показав частини, які залишились від знищених українськими захисниками двох КамАЗів “Тайфун К” 4х4.

По-перше, оцінимо залишкову міцність агрегатів. Адже машина горіла, тож деякі матеріали втратили свою міцність, інші просто розплавились. Однак не все так погано. Наприклад, задня частина обгоріла, але геометрія кузова не порушена. Посередині були розташовані паливні баки – тож горіло пальне. Що стосується двигуна, то перед втечею орки налили пального під капот і підпалили. Однак згоріло лише навісне обладнання, високих температур там не було. Заднє броньоване скло плавиться температурі приблизно 600 градусів, але воно абсолютно ціле. Тож метал, який вдвічі-втричі міцніший за скло, точно не постраждав.

На «Тайфуні» стояла автоматична система підкачування шин. Там навіть було кілька різних програм, які підкачували кузов в залежності від поверхні. Однак блок керування усією цією електронікою добряче підсмажився. Тому наші майстри поставлять свою, набагато простішу та надійнішу систему. Вона забезпечить навіть більш-менш стабільний тиск, якщо одне з коліс проб’ють.

При детальному розборі виявилось, що коробка передач та роздатка зовсім не російські – на них логотип німецького виробника ZF. Двигун теж не оригінальний Cummins, а китайська версія, зроблена для КаМАЗа.

Також цікаво тест-драйв КрАЗ-255, відновленого для армії після 50-річного простою

Для встановлення двигуна та інших агрегатів хлопці привезли донора – вантажівку MAN. У нього в шикарному стані мотор, коробка, все, що треба. Єдине що, для встановлення на цю раму доведеться ще попрацювати. Адже в КамАЗа передній міст розташовано дуже високо, тож новий двигун від МАНа сюди не стане. Треба або ж робити новий піддон, підганяти форму, або ж створювати конструкцію з сухим картером, виносити окремо бачок з оливою і через масляну помпу подавати оливу з окремого місця. Це теж варіант, але поки що все виглядає не так оптимістично і швидко, як здавалося спочатку. Можливий інший варіант – майстри підберуть іншого донора з більш вдалим розташуванням силового агрегата.

Рама на сьогодні виглядає як новенька. Її обробили піскоструменем і вкрили фарбою, яка виконує роль технічного ґрунту. І тепер шасі готове до того, аби встановлювати на нього мотор і коробку, а потім робити пневматичну систему і електроніку.