"Запорожець" вважається культовим автомобілем, але мало хто чітко відповість, чому саме. І ще менше людей знають, що ця машинка крім іншого варта особливої поваги за свою оригінальну конструкцію.

“Запорожців” фактично було два – ЗАЗ-965 “горбатий” та ЗАЗ-966 “вухатий” з трьома рестайлінгами, і обидва мають чимало переваг. Причому про одну з найголовніших згадують зовсім нечасто – про конструкцію ЗАЗиків. Між тим саме вона вплинула і на милу зовнішність цих машинок, і на їхню невисоку ціну, і на легендарну невибагливість в обслуговуванні. Тож як влаштований “Запорожець”?

За світовою практикою середини ХХ ст. зміна облицювання і двигуна давала привід змінити й назву моделі, тому ЗАЗ-966 та -968 мали окремі індекси

Розповідаючи про конструкцію “Запорожця”, ми будемо мати на увазі обидва покоління – і первістка 965-того, і лінійку його наступників ЗАЗ-966/968. Вони хоч різні зовні і майже не мають однакових запчастин, але не відрізняються за компоновкою і конструкцією агрегатів.

Конструкція першого “Запорожця” ЗАЗ-965 була раціональною, але не була дешевою з технічної точки зору: все було спроєктовано “на віки”

Читайте також: Знайдено японського брата “горбатого”: Mitsubishi 500

Кузов

Несучий кузов “Запорожця” був міцним та стійким до корозії. Але головне, що конструктори зробили його придатним для великосерійного виробництва: великі штамповані деталі, мінімальна кількість зварювальних швів, природнім шляхом утворені силові елементи, до яких кріпляться відповідальні агрегати.

І не слухайте тих, хто каже (і пише), що “Запорожці” були замалі й затісні – насправді “горбатий” був всесвітнім лідером у класі за простором салоні, а “вухатий” за цим параметром цілком відповідав європейським конкурентам.

Двигун

Мотор повітряного охолодження простий і невибагливий, і має незвичне компонування – V-подібне 4-циліндрове. Тобто агрегат вийшов коротким і широким, що доцільно для того типу кріплення на машині, яке обрали конструктори ЗАЗу.

Двигуни обох “Запорожців” вдало спроєктовані саме для задньомоторного компонування. Агрегат був підвішений на моторному щиті

До речі, такого способу знавці техніки з редакції “Авто24” не зустрічали ніде більше – мотор підвішений. А ось у тому, що він розміщений ззаду, насправді немає нічого особливого, тому що у 1950 – 1960-ті це було нормальним ділом для компактних машин.

Читайте також: ”Запорожець” проти BMW та Fiat: хто краще

Трансмісія

Чотириступінчаста механічна коробка передач розташована фактично під заднім сидінням, де вона не займає корисного об’єму кузову. В одному корпусі з нею помістилася і головна передача. Передача обертового моменту на ведучі задні колеса забезпечена простими шарнірами з сухарями та карданами.

Свого часу “Запорожець” посідав найнижчий рядок престижу вітчизняного автопрому. Але сьогодні біля нього “фоткаються” найгарніші фотомоделі

Ходова частина

Підвіску коліс робили одночасно міцною і невибагливою до обслуговування. Крім того, завдяки застосуванню торсіонів вдалося зробити простішою і міцнішою передню частину кузову. Великі вертикальні ходи коліс, цілком незалежна підвіска і м’які пружини дали змогу експлуатувати “Запорожці” навіть на сільських шляхах. Цьому сприяють також колеса великого діаметра, нетипові для машин даного класу.

Торсіонна передня підвіска відбирала корисний простір у багажника, але була міцною і невибагливою до сервісу

Якщо говорити про конструкцію “Запорожців” узагалі, то можна відзначити головне – це дешевий автомобіль, в якому немає дешевих технічних рішень. В його агрегатах немає компромісів, конструктори не робили нічого на шкоду міцності та довговічності.

Інтер’єри двох однокласників: ЗАЗ-965 і Citroen 2CV: порівняння явно на користь “горбатого”

Те саме стосується і оснащення салону, який за мірками свого часу був небачено щедрим: з автономним опаленням, поворотними кватирками, опускними вікнами, козирками проти сонця, м’якою оббивкою стелі тощо. Цим ЗАЗіки разюче відрізняються від закордонних однокласників.

Читайте також: Мінівен на базі “Запорожця”: цікавий проект