На перший погляд, це здається дивним, але чому людина не може мріяти по "Запорожець", який прискорюється як Ferrari? Тим більше, якщо у людини є можливості такий ЗАЗік побудувати.

Жоден із “Запорожців” ніколи не був швидким – власне, як і всі його однокласники. Але ж минуло півстоліття і тепер для нас доступні дещо інші технології. Сьогодні в Україні є як мінімум один ”Запорожець”, що має динаміку доброго спорткара, розганяючись до 100 км/год за 5,5 секунди.

За великим рахунком, немає великої різниці, на базі якого авто будувати електромобіль. Всеволод обрав ЗАЗ-966 так йому захотілося

Небайдужий автомобіліст Всеволод, з дитинства мріючи по надшвидкий “Запорожець”, вирішив питання по-сучасному. Він не став “свапити” ЗАЗика двигуном від Porsche (хоча це теж варіант), а вирішив перевести “вухатого” на електротягу. Забігаючи вперед скажемо, що процес електрифікації врешті-решт виявився аж ніяк не простішим за свап ДВЗ. Але спочатку автор Всеволод обрав собі гідного прототипа – непогано збереженого ЗАЗ-966 1971 року випуску.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8 гривень на 100 км: умілець з Олександрії зробив електромобіль

Роботі з металом та електросхемами передувала ретельна розробка проекту. Чимало часу та коштів потребував процес комплектування – підбір акумуляторів, двигуна, контролера, зарядного пристрою, педалі акселератора та деяких дрібніших блоків.

Ще під час перших ходових випробувань електро-ЗАЗик показав неабияке прискорення – 5,5 секунд до 100 км/год

Найголовніший компонент електромобіля – тягова батарея, і її запозичили в електромобіля Chevrolet Volt. Двигун взяли італійського виробництва, такий застосовується на електричних версіях кількох моделей Fiat. Це асинхронна трифазна електрична машина з рідинним охолодженням, якій потрібна номінальна напруга 400 вольт та струм 100 – 500 ампер. Блок, який дозовано передає енергію від батареї до двигуна – контролер, також взяли фабричного виробництва.

Основні компоненти електроприводу: асинхронний двигун, тягова батарея (на фото не вся) та контролер. Але потрібна ще безліч дрібних пристроїв

Коробку передач залишили на місці, але лише тому, що у задньомоторного і задньопривідного “Запорожця” вона виконувала також роль редуктора головної передачі. Цю задачу їй доручили і в електрифікованому варіанті. З тією лише різницею, що було видалено важіль з кулісою, оскільки передачі водієві перемикати не треба. Щоправда, під час тестів це все-таки довелося робити (в гаражних умовах), аби підібрати оптимальний варіант передавального числа трансмісії.

Для з’єднання електродвигуна з МКП застосували перехідну плиту і з’єднувальну муфту. З точки зору компонування, електродвигун розташовано так само, як і рідний бензиновий V4 “Запорожця”. Мотор консольно підвішений за передній фланець до перехідної плити, яка в свою чергу кріпиться до “дзвону” зчеплення (відсутнього).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ”Київ-1103” – як загинув перший український електромобіль

На нинішній час проект ще не завершено, але в ході ходових випробувань електро-ЗАЗ показав максимальну швидкість 150 км/год і, що найголовніше, майже неймовірне прискорення – 100 км/год машина набирає за 5,5 секунд.

Не вірте, що електромобіль влаштований дуже просто: у ньому є майже усі агрегати, що й в машини з ДВЗ. Із ЗАЗівською трансмісією електромотор з’єднали через перехідну плиту

Може здатися дивним, що зміна лише типу двигуна потребувала настільки серйозних переробок “Запорожця”, але це факт. Так, одна з серйозних проблем, яку ще належить вирішити авторові – відбалансувати розподіл ваги по осях машини. У тому варіанті, в якому електро-ЗАЗ проходив перші випробування, передня вісь виявилася недостатньо завантажена, через що передок по-перше, видавався надто жорстким, а по-друге, не все гаразд було з відгуком машини на дії кермом, особливо на великій швидкості. Для поліпшення “розваговки” конструктор планує перенести частину батареї з салону в багажник, а також змістити вперед (в межах підкапотного простору) електродвигун та контролер.

Спеціальний комп’ютер показує водієві усі параметри тягової батареї

Оскільки було зрозуміло, що після електрифікації ЗАЗа суттєво зміниться його динаміка, автор проекту заздалегідь перебудував ходову частину на колеса від “Жигулів”. Для цього довелося пристосувати на машину “вазівські” маточини.

Також під час випробувань відкрилося кілька дрібних дитячих хвороб електромобіля. Наприклад, конструктору довелося вирішувати навіть таку проблему, як шумність роботи електричного насосу системи охолодження двигуна.

Поки електричний ЗАЗ-966 проходить ходові випробування та доводку, його зовнішність вирішили не вилизувати.

Робота над видатним проектом електро-”Запорожця” триває, тож сподіваємося, що автор ще не раз порадує нас новими технічними рішеннями, а в цілому – вдалим електромобілем на базі однієї з культових українських машин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як зробити електромобіль своїми руками за кількасот доларів