Скасувати нульове розмитнення можуть вже через місяць: законопроєкт

31 травня 2022

Завдяки нульовому розмитненню українські сім’ї вже заощадили понад 13 млрд грн. Але чиновників така ситуація не влаштовує. Уряд пропонує повернути високі ставки розмитнення, які діяли до початку бойових дій.

Податки були зменшені через величезну кількість автомобілів, знищених у результаті бойових дій. Проте чиновники вкотре пропонують скасувати нульове розмитнення, аби ускладнити українцям можливість відновлення автопарку. На сайті Верховної Ради вже з’явився урядовий законопроект № 7418.

Читайте також: Завдяки нульовому розмитненню українці ввезли 123,6 тис. авто

Законопроект вимагає невідкладного прийняття у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, а також нагальною необхідністю забезпечення функціонування економіки”, - сказано у пояснювальній записці до законопроекту.

Суть законопроекту полягає у скасуванні нульового розмитнення впровадженого законом №2142 і повернення схеми розмитнення, яка діяла в Україні до початку війни. На думку авторів законопроекту, автомобілі “не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки”.

Нагадаємо, що в умовах війни автомобіль може врятувати життя, будучи чи не єдиним засобом евакуації з зони бойових дій. Також автомобіль цілком може бути інструментом для бізнесу та забезпечення функціонування економіки, у першу чергу це стосується комерційних автомобілів.

Чому знову пробують скасувати “нульове розмитнення”?

Проте позиція українських чиновників лишається передбачуваною. “Прийняття законопроекту (про скасування нульового розмитнення – прим ред.) сприятиме створенню умов для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження митних платежів”, - запевняє міністр фінансів України Сергій Марченко.

Урядовці нарахували, що до державної казни не надійшло 13 мільярдів гривень, однак розраховувати втрати таким лінійним способом некоректно, зазначають експерти Інституту досліджень авторинку. Адже якби пільг не існувало, то й об’єми імпорту були б значно меншими, а отже і “втрати” бюджету не були б такого розміру. А якщо врахувати потенційну користь від активізації дотичних сфер та зростання економічної активності громадян, то невідомо, чи загальні втрати економіки взагалі існують.

Цікаво, що у пояснювальній записці згадується про “непоодинокі випадки ввезення авто преміумкласу”, хоча за статистикою, абсолютна більшість автомобілів були вартістю до $5 тисяч, а машин вартістю понад $100 тисяч станом на кінець травня привезли лише 44 штуки.

Як “бонус” законопроєктом пропонують скасувати збір до Пенсійного фонду під час першої реєстрації електромобілів. Враховуючи, що 60% продажів в Україні — це машини вартістю до $8 тисяч, кількість пропозицій продажу електромобілів за такі кошти критично мала, а більшість таких авто не можуть повноцінно замінити класичне авто через свої низькі експлуатаційні характеристики, для більшості українців така пільга не даватиме ніякої користі.

Коли «нульове» розмитнення можуть скасувати?

Публікація законопроєкту — це лише внесення документа на розгляд народних депутатів. Для того, щоб він став законом, необхідно дотриматися регламенту:

  • Провести обговорення та отримати висновки профільних комітетів;
  • Винести документ на голосування в зал та ухвалити. Якщо голосування відбувається у двох читаннях, то після ухвалення у першому, законопроєкт відправляється на додаткове обговорення в профільних комітетах та повторно виноситься в зал для голосування в цілому;
  • Документ має підписати голова Верховної Ради;
  • Документ має підписати Президент України;
  • Документ повинен бути опублікований в офіційній пресі.

І лише після цього зміни почнуть діяти. Як показує практика, всі ці процедури зазвичай тривають мінімум кілька тижнів. Звісно, є випадки ухвалення законопроєктів за скороченою процедурою, коли все організовують за лічені дні. Проте у цьому випадку найімовірнішим прогнозом експерти Інституту досліджень авторинку вважають від одного до кількох тижнів. Імовірність ухвалення документа вважають високою, оскільки ініціатором виступають уже не окремі народні депутати, а Кабінет Міністрів України.

В будь-якому випадку, «нульове» розмитнення діятиме до 1 липня 2022 року, адже саме цю дату визначили законодавці.

Як скасовування «нульового» розмитнення вплине на авторинок

По-перше, ще до ухвалення закону на ринок вплине сама новина про можливе скасування «нульового» розмитнення. Це знову активізує тих, хто вагався в доцільності купівлі авто за кордоном, або розраховував, що в нього буде ще три місяці на спокійний вибір та доставлення машини. Оскільки зараз часові рамки знову чітко невідомі, варто очікувати зростання черг на кордонах. Особливо активними зараз будуть ті, хто схоче розмитнити авто ще за «нульовим» розмитненням, а продати вже за повною ринковою ціною після скасування.

По-друге, повернення до попередніх ставок митних платежів сповільнить імпорт та зменшить його об’єми та кількість. Привезти доступні автомобілі, яких найбільше потребують українці, буде економічно невигідно через розмір акцизного податку, який часто виявляться більшим за вартість самого автомобіля. Це сповільнить активність і на внутрішньому авторинку.

По-третє, ціни на ринку, що почали знижуватися на ринку внаслідок поступового його насичення привезеними авто з-за кордону, почнуть знову зростати. Що, на фоні й так невисокої купівельної спроможності українців, яка ще більше знизилася внаслідок війни, зробить купівлю автомобіля ще більше недоступною. Це, своєю чергою, сприятиме старінню автопарку, змушуючи українців купувати старі автомобілі на внутрішньому ринку замість «пригону» з-за кордону за ту ж вартість.

На думку експертів Інституту досліджень авторинку, система оподаткування імпорту вживаних авто потребує комплексної реформи. Проаналізувавши проблеми на авторинку на шляхи їх розв’язання, збалансованим та компромісним рішенням було б скасування акцизного податку на всі види транспортних засобів як рудимент, що не відповідає практиці ЄС. А також спрощення процедур та автоматизація процесів під час імпорту.