Цей транспортний засіб займає золоту серединку між автомобілем і мотоциклом, трішечки недотягуючи до машини через триколісну ходову базу і дещо перевершуючи мотоцикл, оскільки має критий кузов.
Сталого міжнародного визначення типу цей транспорт не отримав. В одних виробників та країнах це mini car, в інших triscooter, а в декого, як от в Німеччині, elektroroller чи citytrike. Є й інші назви. Однак як його не називають, він гарно їде, за швидкістю не поступається в міському трафіку потужним автомобілям і, на відміну від мотоциклів та скутерів, всепогодний та всесезонний.
По суті, це відмінна бюджетна альтернатива будь-якому повноцінному транспортному засобу, але у зменшеному вигляді. Як і у звичайному електромобілі, тут достатньо інновацій, починаючи від мультимедійної системи, кондиціонера, обігрівача і закінчуючи камерою заднього відеоспостереження.
Читайте також Американці пересідають на недорогі електричні мотоцикли
Про двірники на лобовому склі та омивачі, ремні безпеки годі й говорити – обов’язковий атрибут. Як і плафони поворотів, габаритів, стопів, ходових вогнів чи фар з ближнім та далеким світлом.
Першість у виробництві такого ТЗ, звісно ж, належить Китаю. Зазвичай класичний автомобіль середньої розмірної групи чи позашляховик везе на роботу одну людину. Швидкість транспортного потоку в мегаполісах та великих містах в середньому тримається на відмітці 40-45 км/год незалежно від того, машиною якої потужності ви їдете. І це ще гарна рухливість.
У третьому кварталі 2023 року середня швидкість руху в години пік у Чанчуні (КНР) становила 23,4 км/год, що є найнижчим показником серед перевантажених міст Китаю. Навіть у передмісті типова одногодинна поїздка займає понад дві години у піковий час. Про Шанхай чи Пекін годі й говорити.
Читайте також Європа пересідає на мотоцикли, але відмовляється від мопедів: статистика ринку
Звісно, з таким трафіком затрати на пройдений кілометр шляху будуть суттєво залежати від габаритних розмірів автомобіля і потужності його двигуна. Саме тому студентська молодь, як і люди різних вікових груп, замість тисняви у метро чи громадських автобусах намагаються побудувати свою міську логістику в більш комфортних, але доступних фінансових умовах. Mini car це дає.
Додайте сюди гарний запас ходу на 70-100 і навіть більше кілометрів, доступну вартість володіння та потрійну чи навіть п’ятикратну відносно важких позашляховиків економію затрат на кілометр пробігу. Якщо врахувати, що мерії багатьох мегаполісів світу для такого малорозмірного транспорту (менше 3 метрів у довжину) знімають плату за паркування та дорожній збір, то це вже справжній карт-бланш.
Не варто вважати, що динамічний розвиток виробництва такого транспорту притаманний тільки внутрішньому ринку Китаю чи Індії. З недавнього часу цю нішу освоюють на інших континентах, в т.ч. європейському. Відчутні кроки у цій пожвавленій ринковій темі та виробничій ніші зробили Туреччина і Німеччина, де триколісні мінікари з повноцінною герметичною всесезонною кабіною все більше набирають популярність.
Читайте також Трицикли Polaris Slingshot 2024 отримали нові кольори, гучніший звук та вищу ціну
Якщо в КНР в основному випускають 2-дверні салони плюс дверцята багажного відділення позаду, то турецька фірма Yuki Motor пропонує 5-дверні триколісні машини – чотири для салону на передній і задній ряди та одні двері для багажного відділення у кормовій частині.
Попри 4-дверну версію, його довжина не перевищує 3 м (2815 мм). Електродвигун на 1200 Вт розвиває максимальний крутний момент 260 Нм і споживає 1 кВт на 60 км від батареї 12V/52 A X5 AKU.
При таких характеристиках запас ходу (максимальна швидкість 30-45 км/год) не дуже великий, в межах 70 кілометрів, але для середньої денної поїздки на роботу, навчання чи за покупками цього достатньо
У Німеччині вже знані триколісні машини з логотипом Econelo та Sunliner. Якщо придивитися до Econelo, то в його номенклатурній лінійці поряд з моделлю NELO 3.1 з’явилася більш осучаснена машина NELO 3.2.
Читайте також Harley-Davidson представив одразу чотири моделі нових мотоциклів
Вона також двомісна, попереду регульоване крісло водія, а позаду постійно зафіксований вузький диван по всій ширині салону (65 см). В основному електричний кабінний скутер (Elektrokabinenroller), так виробник визначив його тип, адаптований під міські поїздки з твердим покриттям. В сільських комунах він також придатний для поїздок, але не по ґрунтівках в дощову негоду, це все-таки "паркетник", а не всюдихід.
Завдяки безщітковому електродвигуну потужністю 2200 Вт Econelo NELO 3.2 розвиває швидкість 45 км/год і долає ухили до 21 відсотка. У попередній версії NELO 3.1 швидкість досягала 25 км/год, що дозволяло водити без прав, маючи лише сертифікат курсів на управління мопедом. А ті, хто народився до 1965 року, навіть можуть керувати моделлю 3.1 без водійських прав, їм просто потрібно вміти ідентифікувати себе.
Elektrokabinenroller NELO 3.2 вже потребує посвідчення водія AM, чого вимагає транспортний засіб зі швидкістю 45 км/год. Такі права можна отримати у віці 16 років. Звичайно, електричним кабінним скутером можна керувати й з водійським посвідченням.
До речі, така швидкісна градація на 25 та 45 кілометрів за годину існує і в іншого німецького виробника триколісних акумуляторних машин – компанії Sunliner. Цей бренд також просуває на європейський ринок інноваційні 2-дверні машини, що за своїми властивостями ідеально підходять для міської логістики – маленькі, швидкі, маневрові й дуже зручні у паркуванні, оскільки довжина менш як 3 м. Комплектація не гірше від середньорозмірних автомобілів.
Назва mini car в рекламних проспектах та презентаційних матеріалах таких транспортних засобів зустрічається доволі часто, але це все-таки не автомобіль, оскільки замість круглого керма тут класичні мотоциклетні "роги". Щоправда, осучаснені інноваційною атрибутикою.
Для управління таким транспортом потрібна "мотоциклетна" категорія "А". Це виправдано, оскільки моторика водія мотоцикла з "рогатим" кермом відрізняється від моторики ТЗ з круглим кермом водія автомобіля.
Тут ноги водія стоять не на підніжці, що притаманно мотоциклістам, а на підлозі, як і в скутері. І це зручно. По-перше, є можливість міняти положення ніг вперед чи вбік. По-друге, тут при управлінні можна ліву чи праву руку покласти на дверний підлокітник. Такий атрибут встановлюють практично всі виробники.
Читайте також Yamaha представила автономний мотоцикл зі штучним інтелектом
А ось педалі у більшості моделей відсутні – регулятор обертів електродвигуна тут на дросельній ручці праворуч, як у мотоцикла чи скутера – до себе прискорення, від себе зменшення ходу. Для гальмування є два ручні важелі, як у мотоциклі зчеплення (ліворуч) та переднього гальма (праворуч).
По суті, це вже готовий транспортний засіб для людей з фізичними вадами, як от без ніг. У післявоєнній Україні, де кількість травмованих хлопців з ампутованими від поранень кінцівками ніг буде йти на сотні, такий mini car стане в пригоді навіть за умов протезів. Все розміщено для ручного режиму управління на кермі.
При цьому вартість такого транспортного засобу не дуже висока. Про цінник на китайські триколісники з закритою кабіною в 1000 – 1200 доларів можна забути, оскільки то внутрішня ціна КНР. Замовити можна, але доставлення, розмитнення та маржа продавців цю вартість щонайменше потроять.
У Німеччині кабінний 3-колісний електроскутер місцевого виробництва Econelo NELO 3.2 коштує €5899. В межах цього обійдеться й техніка Sunliner. Однак це європейська ціна. Звісно, китайський критий дверний триколісник буде дешевшим, як і будь-яка автотехніка КНР в Європі. Щоправда, сервісний супровід, гарантійний ремонт під питанням, оскільки мережі дилерських центрів на європейському континенті нема.