З одного боку – такі вершини технологій, як водневі автомобілі, паливні елементи і банальні електромобілі. А з іншого – машини на дровах, статті про які збирають у нас сотні тисяч переглядів. Що це за диво?

Певно, ми здивуємо багатьох, але все одно скажемо: автомобіль на дровах – це не те ж саме, що паротяг. Тобто у ньому немає парового котла, колосників, золотників та інших атрибутів парової машини – тієї самої, із сімома відсотками ККД.

У скрутні часи в країнах з розвиненим автопромом серійно випускалися машини, які працювали буквально на дровах. На фото ГАЗ-42 та ЗІС-21

Читайте також: ГБО на авто з США: чи можна і як складно

Тому що ще у 1930-ті роки конструктори навчилися “годувати” дровами звичайні автомобілі зі звичайними двигунами внутрішнього згорання. Потрібно лише устаткувати серійну бензинову машину додатковим обладнанням. Так, ви правильно зрозуміли: будь-який бензиновий автомобіль можна перетворити на “дров’яний”. Поговоримо про це, зазначивши, що крім дров, подібні системи працюють на кам’яному, бурому та деревному вугіллі, торфі та навіть на шишках хвойних дерев.

Сучасний газген: Chevrolet El Camino 5,7 л, 350 л.с., АКП, 40 кг дров/100 км, 200 км на одній заправці, швидкість 120 км/год, споряджена маса 2 300 кг, ЕБУ двигуна, лямбда-зонд, автоматичний розпал генератора, ЕВРО-4

Як влаштований газген

Автомобілі на дровах інженери називають газогенераторними – тому що вони мають на борту газогенератор. Це головна споруда газгена, і вона використовує процес піролізу, відомий також, наприклад, за піролізними котлами опалювання. В робочій камері генератора в умовах неповного згоряння дрова виділяють суміш горючих газів, серед яких основні – СО (так, той самий чадний газ) і водень H2. Ось цей мікс, після певних підготовчих процедур (про них нижче), і править двигуну за паливо.

До комплекту газогенератора входить кілька елементів, вони громіздкі, але нескладні за конструкцією

Крім газогенератора, машині на дровах потрібно ще кілька пристроїв, причому, на жаль, теж доволі громіздких. По-перше, газ, який видає генератор, забруднений смолами та сажею – їх потрібно відфільтровувати послідовно у двох фільтрах, грубого та тонкого очищення. По-друге, вироблений газ надто гарячий, і його потрібно охолодити: якщо ми застосуємо тут слово інтеркулер, сучасному автомобілістові стане зрозумілим, про що йдеться.

Читайте також: У Києві встановили ГБО на Bentley Continental Flying Spur

Крім того, є ще кілька дрібних компонентів: вентилятори наддуву, змішувач, трубки, шланги та кілька клапанів.

Компоненти німецького газогенератора Zanker випуску 1945 р. для 3-тонної вантажівки

Переваги та недоліки газогенераторної установки:

Плюси

  • Доступне пальне
  • Можливість встановлення на будь-яке бензинове авто
  • Нескладна конструкція обладнання

Мінуси

  • Громіздке обладнання
  • Потреба щоденного обслуговування
  • Дрова потребують підготовки

Попри вражаючі габарити, усі компоненти газогенераторної паливної системи прості конструктивно і коштують недорого – як при промисловому серійному виробництві, так і при штучній побудові десь у власному сараї. Певно, саме тому повідомлення про новостворені автомобілі “на дровах” доволі часто з’являються у пресі та в інтернеті.

Газген самостійного виготовлення для УАЗу вийшов може й громіздким, але цілком ефективним

Але на фоні сучасних бензинових та дизельних машин газгени мають явні недоліки, причому не лише ті, які видно неозброєним оком. Перш за все, це паливо: дрова мають бути певного калібру. Наприклад до серійного генератора ЗІС-21 потрібно було завантажувати дров’яні кубики розміром 50х60х60 мм. Відхилення розмірів допускалося не більше 20%, інакше деревина в реакторі буде використовуватися неефективно, а у газі міститиметься забагато домішок.

Крім того, має значення вологість дрів. Скажімо, у згаданої системи вона мала бути не більше 20%, тобто дрова потрібно було попередньо сушити. Щоправда, з часом конструктори прилаштували примусове подання повітря, тому ліміт вологості деревини підвищився до 40%.

Зважаючи на вагу і габарити генератора деревного газу, його найдоцільніше встановлювати на вантажівки. На фото – ЗІС-21 зразку 1930-40-х рр.

Також паливну камеру, фільтри очищення газу й охолоджувач потрібно періодично очищувати від сажі та смол, звільняти від конденсату. Деякі операції треба проводити щоденно, деякі – раз на кілька днів.

Деякі компоненти газогенераторної установки за сучасних технологій можна зробити більш компактними та більш ефективними

Певно, за сучасних технологій частину недоліків автомобільних газогенераторів можна було б усунути або частково зменшити. Але – на щастя чи на біду – сьогодні ми ще обходимося нафтовими паливами, тож питання переходу автомобільного парку на дрова не стоїть.

Читайте також: ”Волга” на дровах: українець самотужки переобладнав автомобіль