9 травня 2023, 08:40
0
0 хв Індустріальний потенціал України завжди був важливим для “оборонки”, хоча населення про участь звичайних підприємств у військових програмах часто і не здогадувалось. У нашому недалекому минулому ми знайшли декілька цікавих прикладів підприємств та товарів так званого подвійного призначення, про які і хочемо сьогодні розповісти. Відразу зазначимо, що не всі з цих проектів були реалізовані, але всі вони і сьогодні гідні уваги.
Такий легкий і невибагливий автомобіль був би в нагоді військовим у багатьох випадках, але на той час армія змогла дозволити собі більш серйозну техніку 4х4.
Читайте також: Як відрізнити військові мотоцикли “Дніпро” від підробки:10 відмінностей
ЗАЗ-971 (Запорізький автомобільний завод, 1962 р.)
Як жартували тоді інформовані люди, ця машина – бойовий “Запорожець”. Коли на початку 1960-х у Запоріжжі налагодили виробництво седанчика ЗАЗ-965, на його базі почали проектувати кілька більш містких машин. Це був вантажний фургон, пасажирський мікроавтобус, пікап і утилітарний універсальній автомобіль високої прохідності 4х4 зі спрощеним кузовом.
Існувало дві версії ЗАЗ-971 – з короткою та довгою (на фото) базами. Перша адресувалася військовим, які хотіли поміщати машину в авіатранспорт
Його заявляли як машину для села і для армії, причому військовим зробили окрему версію з вкороченим кузовом – начебто щоб вона поміщалася чи то в літак, чи то в вертоліт. Двигун був від “Запорожця” і розташований ззаду, постійний привід на задні колеса, передок підключався примусово.
“Короткий” ЗАЗ-971 мав салон з можливостями трансформації: машина створювалася як багатоцільова.
Два дослідних екземпляри пройшли заводські випробування, але військовим тоді більше сподобався інший “зазівський” проект – амфібія ЗАЗ-967, яка стала транспортером переднього краю і під назвою ЛуАЗ-967 ТПК була запущена в серію в Луцьку.
ЛАЗ-695 (Львівський автобусний завод)
Частина автобусів приміського сполучення ЛАЗ-965 у версіях Е (1963 р.), М (1969 р.) та Н (1974 р.) на випадок великої війни мали підпасти під мобілізацію – причому в якості санітарного транспорту. Але занести ноші з пораненими до салону через вузькі двері було неможливо. Тому частина автобусів цих серій мала на передній масці кузову ще одні невеликі двері, через які можна було б подавати ноші.
На частині серійних автобусів ЛАЗ-695 були малопомітні додаткові двері на передній масці кузова: автобус швидко перетворювався на санітарний.
Про таку додаткову функцію ЛАЗів знали навіть не всі водії. Є спогади ветеранів пасажирських перевезень, які розповідали, що в їхніх автопарках в певні роки всі ЛАЗ-695Н постачалися з заводу з комплектом нош і стійками для їхнього розміщення у три поверхи.
Читайте також: Львівський мінівен, якого не було: ЛАЗ, який міг випередити РАФіки
На навчаннях з цивільної оборони для транспортників існував норматив з демонтажу сидінь в салоні і заміни їх на стійки з ношами. Водіям доводилося підтримувати відповідні болти кріплення у пристійному стані, щоб не було затримок при відкручуванні різьби.
ДАЗ-485 (Дніпропетровський автомобільний завод, 1950 р.)
Всюдихід-амфібія БАВ (від Большой Автомобиль Водоплавающий) випускався серійно і був дивовижною технікою. Він брав на палубу 3 тони вантажу, швидко їздив по шосе (73 км/год), бездоріжжям (6х6, лебідка, понижена і регулювання тиску в шинах), непогано плавав (11 км/год). Машина прослужила в армії чверть століття, її випускали аж на трьох заводах.
Технічно складна амфібія ДАЗ-485 БАВ, спроектована в м. Дніпрі, вийшла надійною і витривалою.
Але про те, що ця машина народилася на території України, ніхто навіть не здогадувався – все своє активне життя вона носила ім’я БАВ або ЗІЛ-485. Між тим, спроектували цей водоплаваючий автомобіль в Дніпропетровську (тепер м. Дніпро), де його і збиралися випускати серійно. Але несподівано автомобільний завод ДАЗ перепрофілювали на… ракетний, і він став тим самим “Південмашем”. А виробництво амфібій передали на інші підприємства.
Т-155 ПЗМ-2 (Харківський тракторний завод, 1970-ті)
Сам по собі дуже цікавий в технічному плані трактор Т-150К (колісний) мав особливу військову модифікацію – легкий тягач Т-155. Від сільськогосподарської машини тягача відрізняє як мінімум буксирний пристрій, позбавлений аграрної специфіки. Цей транспортний засіб колісної формули 4х4 призначено для різноманітних військових потреб, коли воякам потрібно перемістити щось важке і несамохідне.
На базі відомого харківського трактора Т-150К був створений легкий інженерний та артилерійський тягач Т-155, а вже з нього зробили полкову землерийну машину ПЗМ-2.
І ось на базі цього тягача було створено ще більш дивовижний агрегат – ПЗМ-2, полкову землерийну машину. Головне, що вона може, це дуже швидко рити окопи (180 метрів на годину) та власне, траншеї будь-якого призначення. Робиться це ланцюговим пристроєм, який нагадує величезну бензопилку, та ще й з прилаштованим ротором для відкидання грунту.
Цікава особливість: полкова землерийна машина на шасі трактора Т-150 незалежна від негоди. Тобто ПЗМ-2 може рити землю і в мороз, і що найбільш дивно, в дощі, коли на мокрому грунті буксують усі чотири колеса – для цього на ній є потужна 5-тонна лебідка.
До речі читайте тест-драйв землерийної машини
КМЗ-5 (Київський мотозавод, 1962 р.)
Повна протилежність показаним вище надпотужним монстрам – автомобільчик на базі важкого мотоцикла КМЗ і легкої автівки ЗАЗ-965. Коли конструктори мотозаводу замислили проект власної вантажівки “Київ”, серед кількох варіантів вони передбачили і утилітарний армійський транспортер. Машина не мала повного приводу, але мала двигун, розташований просто над ведучими колесами. Це позитивно впливає на прохідність, і приклади в історії траплялися не раз – згадайте хоча б VW Type 82.
Міні-вантажівки “Київ” Київського мотозаводу були лише концептуальними зразками, але серед них була спеціальна версія для армії
Можливо, військовий замовник і допоміг би Київському мотозаводу перетворитися на автозавод, але саму ідею автомобіля від КМЗ зарубали “на корню” там, де виділяли кошти на переобладнання виробництва.
В наші дні
Можливо, хтось здивується, але окремі екземпляри з описаних у цій статті типів транспортних засобів збереглися до наших днів. Швидше за все, для сучасної війни вони вже не дуже годяться, але приклад такого собі подвійного призначення доволі показовий.
Читайте також: Вантажівка “Київ” замість “Дніпра”: всі варіанти