Чиновник розповів, коли зникнуть затори з київських доріг

Заступник голови КМДА Костянтин Усов розповів виданню obozrevatel, чому місто так активно бореться з автомобілістами та що, на його думку, потрібно зробити, аби затори зникли з Київських доріг.

Читайте також: Поліція розслідує незаконну діяльність евакуаторів у Києві

Ви вже рік працюєте на посаді заступника голови КМДА. Чому, на вашу думку, у нас така ситуація із заторами?

Сьогоднішні затори не утворилися за один день. Наше місто – це щодня до 4 мільйонів людей: ті, які тут живуть і ті, які приїжджають. Нас стає більше. І в місті постійно росте користування автомобілями.

З 2015 року кількість автівок на дорогах Києва збільшилася удвічі. Якщо у 2015 році ця цифра становила трохи понад 600 тисяч автомобілів, то на сьогодні січневий пік, які зафіксували муніципальні камери, становить 1,13 мільйона машин.

З них 60% - кияни, 30% - це мешканці передмістя, і ще 10% - це транзит. За даними камер Центру організації дорожнього руху кожного дня через Київ проїжджають понад 4,5 тисяч вантажних авто, і це завдає значного навантаження на транспортну систему столиці. Для розуміння - поставивши їх в ряд, отримаємо ланцюг довжиною 90 км, тобто відстань від центру Києва до Білої Церкви.

Впродовж останніх років затримки руху в Києві поступово зростали, параметри руху погіршувалися, що призвело до того, що сьогодні середньостатистичний киянин проводить у заторах майже цілу відпустку на рік.

Це вражає. Чи є якесь рішення – як повернути відпустку киянам?

Києву необхідна інтелектуальна транспортна система. Вона здатна передбачити затор ще до того, як він виникне, і перенаправити автомобільні потоки на менш завантажені ділянки доріг. Для цього не треба капітальні фінансові вкладення в будівництво розв’язок. Це можливо зробити лише завдяки інтелектуальним математичним рішенням та новим технологіям управління трафіком. Такі рішення є алгоритмічно складними, вони виробляються не людьми, а програмними комплексами, штучним інтелектом, який в режимі онлайн збирає масив інформації, аналізує його та автоматично ухвалює рішення щодо оптимізації трафіку.

Читайте також: В Києві за місяць евакуювали більше шести тисяч авто

За минулий рік ми провели консультації зі світовими компаніями-лідерами, які мають досвід впровадження інтелектуальних транспортних систем у містах по всьому світу. Вони надали свої звіти за результатами проведеного аналізу теперішнього стану справ та пропозиції різних підходів щодо реалізації ІТС в м.Києві. Станом на зараз новостворене Управління міської мобільності Департаменту транспортної інфраструктури КМДА вивчає усі можливі варіанти реалізації проекту ІТС в нашому місті.

До кінця цього року ми зрозуміємо, скільки для цього необхідно ресурсів і часу. У 2022 році профільний департамент мусить сформулювати бюджетну пропозицію і передати її в Київську міську раду, яка відповідальна за формування бюджету.

Тобто раніше ніж за рік не варто чекати ніяких змін?

Розуміючи реальний стан справ, минулого року ми розпочали реформу транспортної галузі і зараз працюємо одночасно у декількох напрямках.

Паркування. 30% заторів у центрі міста складаються з автомобілів, що шукають паркування. Хаотично припарковані автомобілі, в тому числі на дорозі, на смугах громадського транспорту, іноді навіть на двох смугах - значно підвищують кількість заторів.

Зручно припаркуватись у центрі, щоб для кожного знайшлося місце, просто неможливо. Світовий досвід говорить, що кількість заторів кардинально знижується, якщо на кожному паркувальному майданчику є мінімум 15% вільних машиномісць. Тоді водій завжди знайде місце, де залишити своє авто, не буде ганяти колами і зупиняти інших.

Задачею №1 було встановити чіткі й обґрунтовані межі кожної з паркувальних зон. Ми вперше замовили якісну аналітику у шанованої компанії щодо попиту на кожен з наших 514 паркувальних майданчики. "А+С Україна" провела дослідження на підставі реальних математичних даних, отриманих у світового лідера у сфері GPS-статистики та розумної мобільності - платформи Tomtom.

В результаті такого дослідження ми отримали математично обґрунтовані рекомендації щодо необхідності зміни меж І і ІІ тарифних зон паркування. Транспортні планувальники фактично дали нам відповідь на питання, в яких точках міста автомобілів настільки багато, що для їх розсіювання необхідно застосувати більш високий тариф.

Результати дослідження були негайно імплементовані, ми ухвалили і презентували нові паркувальні зони міста Києва, які діють на сьогодні.

І крок №2 - це тариф на паркування. Світовою практикою доведено: заторів стає значно менше, якщо автомобілі починають менше їхати в центр і більше лишатися в спальних районах. З цих підстав вартість паркування у першій та другій зоні зросла до 35 і 25 грн за годину, відповідно до коефіцієнтів навантаженості на кожний паркувальний майданчик. При цьому вартість паркування в ІІІ зоні залишилась незмінною – 5 грн/год.

Громадський транспорт. Сучасний, якісний та комфортний громадський транспорт – це те, що розвантажить наші дороги. Одна автомобільна смуга перевозить до 2 тисяч людей за годину, одна автобусна смуга – до 5 тисяч, трамвай - до 9 тисяч.

Але водії здебільшого не розглядають громадський транспорт, як альтернативу приватному.

Так, тому ми хочемо повернути їхню довіру до громадського транспорту - він зручний, швидкий і дешевший.

Як зазначав мер Києва Віталій Кличко у своєму річному звіті, місто цілеспрямовано поповнює парк новими автобусами та тролейбусами. Загалом, з 2015-го по 2021-й роки закуплено 307 нових автобусів, 139 тролейбусів та 76 трамваїв. В планах на цей рік придбати ще 110 нових автобусів, 160 тролейбусів, 19 трамваїв та 17 електробусів.

Читайте також: Кияни масово відмовляються від громадського транспорту

Ми пришвидшуємо рух громадського транспорту відносно основного потоку. Облаштовано вже 120 км смуг громадського транспорту, і до кінця цього року плануємо облаштувати ще 50 км виділених смуг. Частину з них зашиваємо делініаторами, щоб унеможливити ними рух автомобілів.

Ми поступово запроваджуємо нову якість пасажирських перевезень, і вже встановили нові критерії для перевізників. Це – місткість автобусів не менше 60 пасажиромісць, підтримка температурного режиму в салонах, відсутність шумового та візуального забруднення, інформаційні таблички двома мовами з навігацією по маршруту, обслуговування виключно державною мовою, інклюзивність, типова уніформа водія, уніфікований плакат з інформацією про перевізника та водія, камери відеоспостереження тощо.

Легкий персональний транспорт. Ще однією альтернативою приватному автомобілю є велосипеди та інший легкий персональний транспорт. Київ за останні роки стає все більш дружнім до велосипедистів. Ми вже облаштували 140 кілометрів велодоріжок і запроектували ще понад 100 кілометрів.