Не вгадали: машини–помилки

Критерії успіху чи неуспіху можуть бути протилежно різними у босів автобізнесу та у споживачів. І якщо перші підраховують свої перемоги і провали у твердій валюті, то пересічним громадянам якась машина може бути просто симпатичною – хоч вони і не голосували за неї гаманцем.

Suzuki X90 (1995-1997 рр.)

Концептуально неймовірна машина: рамний двомісний позашляховик з триоб’ємним кузовом купе із знімним дахом, та ще й на повному приводі! Як вам такий набір характеристик? Причому повний привід найсправжнісенький, з повноцінною “роздаткою” і зниженим рядом, а салон однозначно двомісний, без будь-яких компромісів типу дитячих сидінь та інших 2+2.

Такого комплекту якостей, як у Suzuki Х90, годі шукати в інших авто навіть у ті періоди ХХ ст., коли модельні ряди були неймовірно різноманітними

Машина базувалася на платформі Suzuki Escudo/Vitara, тож з японською якістю проблем теж не було. І тим не менш, продажі виявилися провальними – навіть у поблажливій до екзотики Америці продали лише 7000 штук, а всього випустили близько 9000 екземплярів.

Читайте також: Який буває повний привід в авто: основні типи 4х4

Розпродували Х90 ще майже два роки після припинення випуску, при тому ще під час виробництва ціну знизили на чверть. Певно, підставила машинку саме обмежена місткість її салону. Незважаючи на скромний тираж, цей автомобіль проник в Україну – до п’яти екземплярів на початку 2000-х потрапило до нас, як мінімум один кілька років тому базувався у Києві, ще один X90 продається на вторинному ринку буквально зараз.

Isuzu VehiCross (1997 – 2001 рр.)

Ще один японський екзот, який також постраждав через свою нетипову концептуальність. Isuzu поставило свою новинку на протилежний бік табелі про ранги – VehiCross замислювався як потужний розкішний автомобіль з неабиякими позашляховими можливостями.

Спроба Isuzu створити неординарний преміальний позашляховик була неоднозначною: машина вийшла вдалою, її продажі – ні.

Але для 1997 року це було зарано: заможні консервативні покупці ще не були готові проміняти свого “кубіка” на щось інше, а ідеологію гламурного “Дефа” маркетологи тоді ще не розробили. У дивовижного рамного позашляховика був двигун V6, АКП з роздаткою, диференціал з автоматичним блокуванням, а ще – супутникова навігація та камера заднього виду (у 1997-му!). Всього випустили трохи понад 1800 екземплярів, і нам відомо про вісім машин, приписаних в Україні.

Smart Roadster (2003 – 2006 рр.)

Маленький, але дуже енергійний родстер швидко знайшов своїх шанувальників. Так, його салон вийшов дуже тісним, і низька посадка водія погано поєднувалася з рухом у міському трафіку, але йому все прощали за експресивний стайлінг та картингові відчуття при керуванні.

Задньомоторний міні-родстер на базі міської мікромашинки Smart: задумка гарна, але довести її надійність до належних кондицій не вдалося

Не вибачили родстеру Smart лише часті технічні відмови, якими малюк грішив мало не з перших днів після виїзду з автосалону. Оскільки і звичайний Smart не був зразком надійності та довголіття, на родстері виробник вирішив поставити хрест – після випуску 43 000 примірників модель просто відправили у відставку. З усім тим, своє коло користувачів і шанувальників за нею залишається і досі, у тому числі і у нашій країні.

Читайте також: Як автовиробники обдурюють з типом кузова

Citroen C6 (2005 - 2012)

Розкішна машина з комфортабельною ходовою частиною і багатим оснащенням салону. Нетривіальний дизайн доповнював технічні характеристики, але у великого “Сітроена” не було головного – поважного статусу, такого необхідного у бізнес-класі.

У моделі С6 було все, щоб стати статусним преміальним седаном, але статусності забракло самому бренду Citroen

Сам Citroen до останнього не вірив, що покупці вже забули про його легендарну DS та представницьку XM – але щоб увійти в одну й ту саму річку двічі, потрібно дещо більше, аніж володіння технологіями виробництва автомобілів. Одне слово, ця безумовно гідна модель залишилася неоціненою публікою, отримавши скромний тираж менш ніж у 24 тис. екземплярів.

В Україні офіційно було продано близько десяти екземплярів Citroen C6. Цікаво, що і друге покоління С6, яке випускається і продається лише в Китаї, теж, м'яко кажучи, не вражає своїми успіхами на ринку.

Renault Avantime (2001 – 2003 рр.)

Ще одна провалена спроба привернути увагу споживачів за рахунок моделі, що відноситься відразу до кількох класів. Через кілька років автовиробники подібні машини назвуть кросоверами і навчаться збувати їх сотнями тисяч, але Renault Avantime потрапити в ту когорту не пощастило.

Дивовижний гібрид купе та компактвена не прижився на ринку, хоча машина мала все, що потрібно для преміального автомобіля. Або майже все.

Модель поєднувала риси комфортабельного купе (двоє дверей і всього чотири місця), компактвена (високий і просторий салон) та фан-кара для молоді (207-сильний V6 і унікальна зовнішність). Але така суміш виявилася надто новаторською – “Авантайм” купували дуже неохоче, тож зробили лише 8,5 тис. цих неординарних машин.

AMC Pacer (1975 – 1979 рр.)

Приклад невдалої моделі з точки зору американців, які, схоже вважають невдалою будь-яку машину, що не досягла мільйонного тиражу. Хетчбек AMC Pacer був випущений у кількості 280 000 примірників.

Нині не існуюча четверта за статусом американська автокорпорація American Motors Corporation “в рамках підготовки” до нафтової кризи спроєктувала невелику економічну модель. І Pacer – це перша спроба створити компактну (4,4 м) машину для американського ринку, яка б при урізаних зовнішніх габаритах мала б стандартний для американців просторий салон. Тож іноходець (англ. pacer) був завширшки майже 2 метри і мав типовий заокеанський інтер’єр.

Цей хетчбек по-американські творці недаремно назвали “Іноходцем” – він мав дуже багато особливостей. Вважається, що споживач їх не оцінив.

А ось зовнішність “Пейсера” американці вважали спірною, хоча все у ній було логічним і пояснювалося міркуваннями практичності та безпеки – на відміну від багатьох раніше поширених у Штатах дизайнерських елементів на кшталт велетенських кілів або імітації авіаційних турбін у бамперах. Показово, що самі боси AMC напередодні виводу моделі на ринок заявляли, що модель буде суперечливою, і напевне, іноходцем її назвали недарма.

І сьогодні маркетологам не завжди вдається вгадати очікування споживачів або нав’язати їм свої “винаходи”. Але багато які з “невдалих” моделей насправді дуже цікаві

Воно, звісно, мільйонів, даремно витрачених на розробку невдалих машин, шкода. Але з іншого боку, багато які зі згаданих тут моделей назавжди залишаться в історії через свої певні якості – самобутній дизайн, сміливі рішення, технічну досконалість тощо. А місце в історії, як відомо, жодними грошами не виміряти.

Читайте також: Чим хороші американські автомобілі