Як в Києві збирають "швидкі" європейського рівня: фоторепортаж

В кінці квітня PSA Group (другий за величиною автовиробник ЄС) і її український партнер – виробник автомобілів "швидкої допомоги" ТОВ "Автоспецпром" – запропонували українським медичним закладам провести безкоштовне техобслуговування і ремонт машин екстреної медичної допомоги марок Citroën і Peugeot.

Згідно із заявою PSA Group, машини цих брендів складають значну частину автопарку "швидких" в країні. Тому, очевидно, така ініціатива є істотною підмогою для медиків.

Як народжуються "швидкі" на заводі під Києвом

Рано-вранці. Небо над селом Петропавлівська Борщагівка під Києвом затягнуте хмарами, мрячить дрібний дощ. Краплі покривають десятки новеньких "швидких", припаркованих у дворі сучасного виробничого комплексу. Повз них прямо на автовозі в ангар заїжджає чергова партія базових фургонів Citroën. Через кілька днів вони теж перетворяться в машини, які допомагають рятувати життя українців, і приєднаються до інших "швидких" у дворі заводу, щоб ще через тиждень відправитися в один з регіонів України.

Читайте также: глава альянсу PSA став "Людиною року" в автоіндустрії

Процес переобладнання базового автомобіля в "швидку" починається з теплоізоляції салону і прокладки комунікацій. І це один з найважливіших етапів. Якість роботи електросистем машини – критичний фактор, від якого залежить надання екстреної допомоги пацієнту. Якщо живлення не буде, медики просто не зможуть скористатися частиною обладнання, встановленого на швидкій.

"Звичайно, ми підбираємо найкраще за своїми характеристиками обладнання. І, в тому числі, одним із критеріїв є можливість автономної роботи. Наприклад, для реанімобілів ми підібрали апарат штучної вентиляції легенів одного з кращих європейських виробників – Siare. Він підходить і для дорослих, і для дітей, і навіть для немовлят. До того ж може працювати від акумулятора до 6 годин. Водночас є прилади, у яких просто немає режиму автономної роботи", – розповідає заступник директора ТОВ "Автоспецпром" Кирило Коморкін.

Вимоги до безпеки автомобіля швидкої медичної допомоги враховують також питання електромагнітної сумісності.

"У "швидких" дуже багато електроніки – від радіостанцій до монітора пацієнта. І електромагнітне випромінювання одного приладу може впливати на інші. Щоб вони могли працювати одночасно і без збоїв, потрібно дотримати ряд вимог ДСТУ 7032 та європейських директив. Наприклад, EN 60601– 1 і EN 60601-2", – говорить Кирило Коморкін.

Що стосується тепло- і шумоізоляції, ці роботи також відіграють значну роль в подальшому забезпеченні максимально зручних умов роботи медичних працівників. "Температура в салоні повинна бути комфортною для лікарів й пацієнта – і коли на вулиці заметіль і -20, і в +30 на сонці, – пояснює Кирило Коморкін. – А шумоізоляція впливає на взаємодію медиків з людиною. Потерпілий може бути ослабленим і говорити пошепки. При цьому машина рухається на великій швидкості і з включеною сиреною. Якщо шумоізоляція не забезпечена належним чином, людину можуть просто не почути", – пояснює заступник директора "Автоспецпрому".

Наступний етап – встановлення основи салону – склопластикових стін, де розміщується медичне обладнання. На даний момент "Автоспецпром" – єдине підприємство в Україні, яке встановлює в "швидкі" інтер'єр такого рівня. "Єдині монолітні стіни зі склопластику в "швидких"– це одна з останніх тенденцій в європейських системах екстреної медичної допомоги.

Насправді, сьогодні далеко не у всіх країнах ЄС ще перейшли на таку технологію. Ми ж з моменту створення підприємства прийняли рішення одразу брати на озброєння передовий досвід. Тому спроектували інтер'єр на основі кращих європейських аналогів і численних консультацій з нашими лікарями. Ці стіни виробляються в Україні. Але якщо у скептиків виникають сумніви щодо їх якості, думаю, досить сказати, що продукцію нашого постачальника використовує для доукомплектації своїх локомотивів "Дженерал електрик", – розповідає Кирило Коморкін.

До слова, на "Автоспецпромі" прагнуть максимально використовувати українські комплектуючих. "По-перше, ми хочемо підтримувати бізнес і людей тієї країни, в якій ми живемо. По-друге, нинішня ситуація з дефіцитом багатьох іноземних комплектуючих показала, що краще розраховувати на внутрішнє виробництво", – зазначає Коморкін.

Склопластик, з якого роблять салон українських "швидких" – це композиційний конструкційний матеріал з високою міцністю і невеликою щільністю. Він стійкий до хімічних, атмосферних і інших зовнішніх впливів.

"В Європі переходять на склопластик, тому що він стійкий взагалі до будь-яких засобів дезінфекції. Це особливо важливо зараз, коли "швидкі" можуть використовуватися для перевезення хворих на коронавірус. І в цьому контексті також потрібно сказати, що салон спроектований так, щоб забезпечити доступ до всіх місць, де необхідно проводити дезінфекцію.

Друга перевага цього матеріалу – це його питома міцність, яка вище, ніж у сталі. Але при цьому матеріал має значно меншу вагу. Крім того, у нього одні з найвищих показників стійкості при вібраційних і ударних навантаженнях", – додає Кирило Коморкін.

Після установки основи інтер'єру починається монтаж медичної техніки та обладнання.

В європейській практиці, яку перейняла Україна, "швидкі" діляться на три типи – А, В і С. І саме від класу автомобіля залежить комплектація медичного салону.

Наприклад, на автомобілі типу А людину під контролем лікарів довезуть від будинку або місця події до лікарні. Медичне обладнання в ньому мінімальне.

Тип В – це "швидка", в якій лікарська бригада може надавати медичну допомогу і моніторити стан пацієнта на догоспітальному етапі.

А тип С – це вже реанімобіль, в якому медики зможуть провести практично будь-які екстрені процедури пацієнту, що знаходиться в критичному стані.

Медичне обладнання цього типу автомобіля найбільш складне. Наприклад, тільки реанімобілі оснащуються апаратами штучної вентиляції легенів, в той час, як в машинах класу А і В встановлюється менш складне устаткування для дихальної підтримки.

Стандартний перелік приладів, які встановлюються в "швидкі", налічує близько 50 позицій. Це як обладнання для перенесення пацієнта, так і техніка, що дозволяє провести різні медичні маніпуляції, ін'єкції, деякі діагностичні процедури, наприклад, зняти кардіограму.

Крім того, в комплектацію "швидкої допомоги" входить дефібрилятор і цілий ряд допоміжного устаткування, наприклад, транспортний холодильник для зберігання медикаментів, контейнер для використаних шприців і голок, спеціальні ємності для медичних відходів.

"За час нашої роботи ми налагодили прямі контракти з провідними світовими виробниками медобладнання. Це, по-перше, дозволяє закуповувати його за мінімальними цінами, забезпечуючи економію коштів держбюджету, а, по-друге, гарантувати сервісне обслуговування медтехніки", – говорить Кирило Коморкін.

За словами заступника директора "Автоспецпрому", підбір відповідних приладів – досить копітка процедура через необхідність дотримуватися безліч вимог. "До більшості обладнання є, наприклад, вимога про можливість його перенесення. Причому однією людиною, тому максимальна маса одного приладу не може перевищувати 25 кг. Звичайно ж, все повинно бути сертифіковане Міністерством охорони здоров'я і дозволено до застосування в транспортних засобах під час руху. І також є дуже жорсткі вимоги до кріплень, тому що вони повинні витримувати навантаження під час прискорення машини, різких поворотів і т.п.", – пояснює Кирило Коморкін.

Світовий досвід і українська практика

У всьому світі автомобілі швидкої допомоги створюються на базі стандартного шасі фургонів або легких вантажівок. Комплектація медобладнанням та характеристики автомобіля розраховуються, виходячи із завдань, які ставляться перед машиною. Але однією з основних характеристик при виборі базового шасі вважається вантажопідйомність.

"Якщо ви подивитеся на"швидкі" в Європі – у Франції, Іспанії, Італії – більшість з них зроблені на базі тих же "Сітроенів" і "Пежо", що і у нас. Чому? – Тому що ці автомобілі оптимальні за співвідношенням ціни і якості в порівнянні з іншими аналогами в цьому класі. Повна маса, яку беруть ці автомобілі, складає 3,5 тонни. Тобто з урахуванням ваги самого автомобіля, людей, які в ньому їдуть, пального, на медичне обладнання, проводку, салон залишається близько 1,5 тонн. Це насправді не дуже багато. Тільки загальна вага дротів, які за своїми характеристиками гарантують надійну роботу медобладнання, становить близько 25 кілограмів. При цьому у машини ж ще повинен залишитися запас, щоб перевезти пацієнта, який важить не 75 кг, а 150, наприклад", – пояснює Кирило Коморкін.

За його словами, якщо повна вага машини буде перевищена, це створює загрозу для безпеки людей. Адже "швидкі" пересуваються на великій швидкості, а системи гальмування і керування автомобілем розраховані, виходячи з базових технічних характеристик машини.

"Ми дуже довго підбирали базовий автомобіль, який би оптимально підходив за всіма параметрами. Крім вантажопідйомності дивилися на характеристики ходової частини. Шасі автомобіля повинно забезпечувати мінімальні коливання під час руху, підвіска повинна бути особливо стійкою. Тим більше в наших умовах. Зупинилися на Citroen Jumper і Peugeot Boxer, уклали дилерську угоду з групою Peugeot Citroen. Вже багато років "Автоспецпром" є офіційним дилером цих машин. І ми пишаємося нашою співпрацею. У свою чергу представники групи неодноразово відвідували наше підприємство і високо оцінили нашу виробничу базу і кваліфікацію наших співробітників", – говорить Кирило Коморкін.

Зараз на підприємстві зайняті близько 100 співробітників. Причому більшість з них – це висококласні технічні фахівці і інженери з досвідом роботи в автомобільній промисловості.

Компанія може виробляти до 100 машин "швидкої допомоги" в місяць. І не тільки на базі Peugeot і Citroen. За час своєї діяльності співробітники неодноразово збирали "швидкі" для приватних клінік на базі Mercedes-Benz.

Крім того, в портфелі продуктів "Автоспецпрому" є пересувні амбулаторії на базі Isuzu. 7 таких автомобілів їздять в Полтавській області. Є автомобілі для перевезення медичного персоналу на базі Peugeot 2008 і Citroen Berlingo, а також проекти зі створення іншої мобільної медичної техніки – від пересувних стоматологічних кабінетів до мобільних госпіталів.

У 2019 із заводу "Автоспецпром" виїхали понад 700 нових "швидких" для державних і приватних медичних установ. "Найважливіше в справі виробництва автомобілів швидкої допомоги і взагалі спеціалізованого медичного транспорту – дотримання стандартів, – резюмує Кирило Коморкін. – Тому що саме стандарти є гарантією того, що пацієнтові буде надана оперативна і якісна медична допомога, а лікарям – безпека і комфорт роботи" .