КрАЗ з двох половинок: забута модель 6434

Починаючи з першого року своєї роботи, з 1960-го, завод КрАЗ випускав автомобілі підвищеної прохідності для потреб військових. Спочатку це були моделі КрАЗ-214, потім – легендарний “лаптьожник” КрАЗ-255. Автомобілі могли по будь-якій дорозі і без дороги перевозити 7 – 7,5 т вантажу, тягти гармату або напівпричіп з пусковими установками ракет, тисячі кілометрів обходитись без сервісу та ремонту, але...

КрАЗ-6434 створювався на замовлення військових, тож для історії збереглося дуже мало зоображень унікального автомобіля

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День народження “Дніпра”: як народився перший КрАЗ

Але військовим були потрібні і більш потужні машини. У спробах створити щось з більшою вантажопідйомністю та більшою тягою на буксирному гаку конструктори дійшли до машини з колісною формулою 8Х8 – тобто з чотирма осями та вісьмома колесами, усі з яких ведучі.

Проте така вантажівка виходила, по-перше, не дуже маневреною через велику довжину, а по-друге, дуже складною технічно через необхідність робити керованими дві пари коліс. Між тим, на початку 1960-х в конструкторів усього світу у моді була концепція зчленованого автомобіля – тобто машини з рамою, яка завдяки спеціальному шарніру “згиналася” посередині. Був ще такий інженерний термін – рама, що ламається.

На передній половинці рами КрАЗ-6434 була двомісна кабіна, двигун з трансмісією та дві осі. На задній частині рами – теж чотири ведучі колеси та платформа для вантажу.

За рахунок цього машина могла повертати. А ще така схема дозволяла підвищити прохідність на слабкому грунті завдяки тому, що водій міг постійно “підгинати” машину, чіпляючись колесами за більш тверді ділянки грунту. Як пізніше з’ясувалося, відразу кілька армій світу тоді намагалися отримати для своїх автопарків потужні машини подібного типу, і неначе недаремно. Адже вантажні автомобілі важкого класу із зчленованою рамою мали кілька принципових переваг:

• Висока прохідність
• Простіша конструкція мостів
• Менша власна маса

Тому разом з науковцями провідного автомобільного науково-дослідного інституту автомобільного профілю НАМІ кразівці взялися за створення власного ШСА – шарнірно-зчленованого автомобіля. Головним завданням спочатку було перевірити концепцію у ділі.

Силовий агрегат розташовано праворуч від осі симетрії машини, двомісна кабіна – ліворуч. Сидіння в ній стояли тандемом

Машина, яку спроектували і побудували за рік, отримала назву КрАЗ-6434 і могла перевозити 17,5 тонн будь-якою дорогою, розвиваючи 75 км/год “максималки”. З повним навантаженням зчленований дослідний КрАЗ долав підйом крутизною у 30 градусів та брід глибиною 1,4 м.

КрАЗ-6434 був ходовим макетом – дослідним зразком, тож військові зі своїм “вантажем” його не випробовували. Але свої тести провели лісівники

При цьому кременчуцький автомобіль використовував стандартний 500-сильний дизель ЯМЗ, серійні мости від КрАЗ-260 та автоматичну коробку передач з гідротрансформатором – все це говорило на користь відносно легкого запуску у виробництво. Одне слово, тривалі дослідження та випробування показали перспективність шарнірно-зчленованої концепції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що краще: український КрАЗ чи німецький Magirus-Deutz

Більше того, на полігоні інституту НАМІ вдалося навіть провести порівняльні тести експериментального КрАЗ-6434 та серійного автомобіля МАЗ-543А звичайного компонування, відомого також як “Ураган”. Обидві машини були з колісною формулою 8х8, обидві мали схожі габарити, але за більшістю характеристик КрАЗ виявився кращим – і за керованістю, і за маневреністю, і за вантажопідйомністю (+2 т), і за максимальною швидкістю (+15 км/год).

Лісовоз з КрАЗ-6434 (8х8) з так званим причепом-розпуском назвали ЛТ-114. Він мав би попит, але запустити його в серію було надто дорого

Сувора комісія за підсумками випробувань порадила продовжити розробку серійних моделей ваговозів типу ШСА 8х8, хоча й відзначила певні концептуальні недоліки. Так, військові не обіцяли заказів більше 350 – 400 машин ШСА на рік, що для рентабельності КрАЗу було замало. По-друге, машина з рамою, що ламається, погано вибирається з глибокої колії з жорсткими краями. По-третє, таким машинам непросто забезпечити стійкість на курсі за великої швидкості (хоча саме у КрАЗ-6434 проблем із цим не було).

Розуміючи, що з відносно невеликим замовленням від армії серійне виробництво машини 8х8 типу КрАЗ-6434 буде нерентабельним, кременчуцькі маркетологи спробували знайти замовника “на ринку”. Єдиний дослідний зразок -6434 у 1977 р. передали на випробування до однієї з найбагатших структур Союзу – Міністерства лісового господарства. Там з нього зробили лісовоз – лісовозний автопотяг ЛТ-114, який довго випробовували у тайзі. Машина лісівникам дуже сподобалася, що теж мало б сприяти запуску вантажівки типу ШСА у серію.

Коли лісовозний автопотяг ЛТ-114 на базі КрАЗ-6434 рухався без навантаження, візок причепу він затягував собі на корму

На КрАЗі продовжили роботи над зчленованими моделями, після дослідної -6434 створили й випробували конкретно орієнтований на конвеєр прототип КрАЗ-ЧР3120, але… Це була вже інша історія, якої ми торкнемося наступного разу.

Щодо КрАЗ-6434 зразку 1975 року – ШСА-ваговоза з унікальними можливостями, то після повернення з тайги до Кременчука він постояв трохи на території заводу. А 1984 року його відправили на брухт. Звісно, нам сьогодні шкода, але для тієї пори цей ШСА був лише одним з десятків дослідних екземплярів, який успішно виконав свою місію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відео: КрАЗ-255 ожив після багаторічної сплячки