Мопед “Карпати” проти японських та європейських конкурентів: хто крутіший?

Мопеди, на яких їздили мешканці України у другій половині ХХ ст., сьогодні стають предметом захоплення та колекціонування. “Верховина”, “Карпати”, “Рига” були доступним та невибагливим транспортом, але у певних колах нинішніх знавців вважається, що у порівнянні з закордонними конкурентами вони були справжніми нікчемами.. “Авто 24” розбирався, чи так це насправді.
Мопед Карпати та закордонні конкуренти: порівняльний огляд

Мопед “Карпати” та його конкуренти

Посилання скопійовано!
logo1 січня 2023, 19:53
logo0
logo0 хв

Певно, найбільш відомий сьогодні мопед радянського часу – мокік “Карпати” (1981 - 1997 рр.) виробництва Львівського мотозаводу. Йому ми і виставили конкурентів, взявши поспіль кілька масових моделей, які вироблялись в Європі станом на 1981 рік – австрійських марок KTM та Steyr-Daimler-Puch, а ще японської Yamaha.

Мопеди в усьому світі були ображені законодавцями, які змушували конструкторів штучно обмежувати максимальну швидкість. У “Карпат” це досягалося через трансмісію, у КТМ, скажімо – дефорсуванням двигуна.

Читайте також: Чому мопед був вершиною мрій школярів

“Карпати” VS іномарки

Чесно кажучи, ми самі здивувалися, коли порівняли “Карпати” з їх закордонними аналогами. Продукція Львівського мотозаводу має доволі конкурентоспроможний вигляд – що за дизайном, що за основними характеристиками моторів (див таблицю).

Європейські мопеди – однокласники львівської моделі “Карпати”: австрійські Puch Magnum, Puch Pionier та Puch Ranger 4 TL.

З точки зору дизайну “Карпати” ЛМЗ–2.160 та його модифікації аж ніяк не поступається своїм європейським однокласникам. Більше того, український мопед має у стилістиці додаткову родзинку – молодіжно-спортивні риси, зберігаючи при тому обгрунтовану орієнтованість на широку аудиторію. При цьому можна помітити, що європейські виробники легкого мототранспорту мали в номенклатурі не особливі модифікації моделей для частини аудиторії (як “Карпати Спорт”), а окремі моделі, зокрема, мопеди у стилі ендуро.

КТМ 504S, хоча і вважався мопедом, мав концепцію мотоцикла з невеликим 50-кубовим двигуном. Причому – слабкішим за мотор “Карпат”.

До серйозних недоліків вітчизняних мопедів можна віднести трансмісію: 2-ступінчастої коробки передач не було ні в кого з конкурентів, всі мали 4 “швидкості”.

Характеристики мопедів європейського ринку 1980-х років

Мопед

Об’єм двигуна

Потужність

Швидкість

Карпати

49,8 куб. см

1,8 - 2,2 к.с.

40–50 км/год

КТМ 504 S

47 куб. см

1,1 к.с.

40 км/год

Puch Magnum

48,8 куб. см

2,6 к.с.

40 км/год

Puch Pionier

48,8 куб. см

2,7 к.с.

40 км/год

Puch Ranger 4 TL

48,8 куб. см

2,7 к.с.

40 км/год

Yamaha FS1

49 куб. см

3,0 к.с.

50 км/год

Японці рулять

Окремо слід сказати, що на початок 1980-х у мотоциклетному світі вже розпочалося панування японських моделей. Спочатку вони здивували всіх доступною ціною, потім – безвідмовністю, а тоді вже – економічністю да динамікою.

Читайте також: Які мопеди поважали в радянські часи

Як на нас, у порівнянні з одним з найпопулярніших 50-кубових “японців” початку 1980-х, Yamaha FS1, наші “Карпати” в плані стилю аж ніяк не програють. Але з точки зору характеристик “японці” вже тоді були більш досконалими, і як мінімум, надійнішими.

На початку 1980-х японські бренди набрали силу як виробники мототехніки. Але до Європи постачали лише одну-дві моделі 50 куб. см. На фото Yamaha FS1

Yamaha FS1 був майже мотоцикл, хоча і з невеликим двигуном, але з чотирма передачами, усіма гідравлічними амортизаторами, покажчиками поворотів, а в деяких версіях – з дисковим гідравлічним переднім гальмом. Хоча з іншого боку, для окремих ринків (зокрема, британського), навпаки, Yamaha мала педалі велосипедного типу – завдяки чому цим мопедом могли керувати громадяни 16-літнього віку. Вони, як і у нас, становили велику частину покупців 50-кубової техніки.

Технічний момент

Щодо довговічності “Карпатам” можуть закинути ще одне спостереження. Ті, хто бував у країнах постсоціалістичної Європи, могли бачити там просто на вулицях старі мопеди кінця ХХ ст. – зокрема, Jawa Babetta та Simson S50. У тамтешній європейській глибинці їх досі потроху використовують за призначенням. При цьому наші “Карпати” у ділі можна побачити хіба що на ретрофестивалях.

Так, не варто думати, що радянські мопеди могли всерйоз змагатися за довголіттям з австрійськими, німецькими або чехословацькими: “наші” тут однозначно програють. Але у виправдання продукції Львівського мотозаводу можна сказати, що його моделі відносяться до дещо іншого споживацького сегменту.

Мопеди з педальним приводом та низькою рамою (мофа) юними “гонщиками” не використовувалися, тому багато з них дожили до наших днів.

“Верховини” та “Карпати” найчастіше від самого магазину потрапляли до рук молодих і дуже енергійних “байкерів”, які здебільшого не знали пощади у відношенні до своїх великих іграшок. А серед європейських користувачів легкої мототехніки було більше людей поважного віку. Які традиційно використовували мопеди не для перегонів, а для неквапливих поїздок, та й взагалі старшому поколінню властиве бережне ставлення до речей.

Рекомендація Авто 24

Причина популярності мопедів та легких мотоциклів серед шанувальників ретротехніки – в доступності цього транспорту і в невисокій вартості володіння експонатом. Хоча тут є один нюанс. Аби отримувати від поїздок на вінтажній мототехніці чисті, “оригінальні” відчуття, треба, щоб мопед був укомплектований справжніми, рідними деталями, без будь-якого апгрейду чи тюнінгу. У продажу зараз доступні комплектуючі до мопедів та мотоциклів минулого століття від сучасних китайських підприємств. Проте при усій нашій повазі до авторитету китайців як досвідчених виробників мототехніки, ми б радили використовувати рідні деталі, вироблені у 1980-ті на Львівському мотозаводі або на конвеєрах його офіційних постачальників. Це цілком реально, хоча і непросто. Але ж чому ви думаєте, що доторкнутися до історії буде зовсім легко?

Читайте також: Згадуємо мотоцикли молодості: “ІЖ Планета Спорт”