Українська мотоциклетна легенда: МТ “Дніпро Соло”

Серед мотоциклів Київського мотозаводу було чимало моделей, які з часом стали культовими. Але такий справді рідкісний нині байк, як заводський “одинак” КМЗ - 8.157 “Дніпро Соло” чомусь незаслужено забутий.

Серед численних експериментів і пошуків нових ринків на КМЗ початку 1990-х цей мотоцикл, певно, виявився найбільш вдалим. Його тодішній успіх і сьогодні відлунює до тих нечисленних екземплярів, які пережили буремні роки. Достатньо зайти, наприклад, на OLX.ua, і подивитися, за якою ціною продаються там сьогодні підтоптані екземпляри “Дніпро Соло” випуску 1991 – 1996 рр.: нескромні $1000 – далеко не найвища ціна.

Одна з небагатьох офіційних фотографій “Дніпро Соло” – на Андріївському узвозі у Києві. Дуги та переднє крило не такі, як на більшості живих машин.

“Дніпри” без коляски

Спроби перетворити “колясочника” важкого класу МТ “Дніпро” різних поколінь на одноколійний байк здійснювалися як численними аматорами-відчайдухами, так і заводськими конструкторами. І якщо сільських раціоналізаторів за самочинство нещадно штрафували “даішники”, то результатом праці професіоналів стали три генерації дуже цікавих ескортних мотоциклів для кремлівських кортежів.

Читайте також: Чому не можна було їздити на МТ “Дніпро” без коляски

І лише в 1991 році Київський мотоциклетний завод випустив у продаж товарну версію свого “одинака” – модель КМЗ-8.157.01. Пізніше він автоматично отримав назву “Соло”. Цілий перелік відмінностей від стандартного “колясича” МТ-11 “Дніпро” ми приведемо нижче, а головним було те, що заводський “одинак” був краще пристосований до руху на двох колесах.

Знайти сьогодні “Дніпро Соло” у заводському стані – велика удача. Тираж був невеликим, та й умови експлуатації не були поблажливі до цих байків.

Головна біда звичайного триколісного київського мотоцикла була у тому, що з відчепленою коляскою він погано тримав курс, особливо на більш-менш високій швидкості. Причини – коротка колісна база, малий кут нахилу передньої вилки та нечітка кінематика задньої вилки. Були у “відокремленого” від коляски класичних МТ-9, -10, -11 труднощі з керованістю і на малій швидкості.

Відмінності “Дніпро Cоло” від МТ-11

Головне, що зробили з важким триколісним “Дніпром” конструктори, перетворюючи його на двоколісного, – це вдосконалили підвіску коліс. Нічого принципіально нового вони не зробили, усього лише забезпечили стійкість та керованість мотоцикла під час руху.

Конічні підшипники замість сайлент-блоків на осі заднього маятника – вірна ознака того, що перед вами саме “Соло” КМЗ-8.157 (кругла гайка внизу).

По-перше, винесли вперед переднє колесо – за рахунок іншої геометрії нової верхньої траверси (між іншим, з алюмінію!), яка дужче нахилила вилку. Пружини у ній стали м'якшими, так само як і задні – позбавлений бокового причепа, байк став легшим майже на 300 кг.

Читайте також: Двоколісна еліта: ескортні мотоцикли “Дніпро”

Маятникові важелі заднього колеса у “Соло” гойдаються не на гумових сайлент-блоках, а на конічних підшипниках (з можливістю регулювання та змащування). Це надало мотоциклові стабільності при русі, особливо під час маневрування – його корма більше не “плавала”.

Пластикові бокові накладки на рівні акумулятора – найцінніша деталь оригінального “Дніпро Соло”. В цілому створити репліку КМЗ 8.157 не важко.

Самі колеса, до речі, стали на один дюйм меншими – 18-дюймовими, з шинами більш низького профілю. Це теж поліпшило ходові характеристики, разом з кліренсом зменшивши висоту центру мас.

OLX Україна – частина великого мультинаціонального холдингу Naspers|Prosus. Це найбільші у своїх країнах сайти приватних та бізнес-оголошень. Українському сайту вже 15 років. За допомогою послуги OLX доставка послуги доставки куплених товарів в Новій пошті, Укрпошті та Мeest – безкоштовні.

Новий стиль від “Соло”

Крім того, КМЗ 8.157 став чи не єдиним реалізованим у серії проектом з оновлення архаїчного екстер’єру. Завдяки меншим колесам використали більш акуратні крила – переднє геть нове, заднє – старе, але з заниженим розташуванням. На боковинах зявилися пластикові кришки, які приховали акумулятор та такий потрібний “одинаку” бардачок, розташований під знімним сидінням.

Передня вилка отримала гумові гофровані чохли замість сталевих, а також оригінальне кріплення крила. Спереду циліндрів закріпили захисні дуги, які насправді були не стільки захисними, як декоративними. Сидіння могло бути лише суцільним, тоді як на триколісних “Дніпрах” вони могли бути також і роздільними. Так само і глушників могло бути лише два.

Новий щиток приладів, нахилена вилка з дорожнім крилом і 18-дюймові колеса – видимі ознаки заводського “одинака” КМЗ.

Кермо стало вужчим та вищим, посадка водія з таким була більш вертикальною. Саме на “Соло” вперше з’явився оновлений щиток приладів з позначками сигнальних ламп під двома великими “барабанами”. Нарешті, мотоцикл отримав відкидну бокову підніжку та дещо модернізований привід гальм заднього колеса.

Коробка передач була чотирьохступінчаста, зі стандартним набором шестерень. Але головна пара трансмісії у задньому колесі була з меншим передавальним числом – згідно з меншою масою одноколійного мотоцикла і меншим діаметром коліс. Через те, що її ведуча шестерня мала дев’ять або десять зубів, таку пару називають “дев’яткою” та “десяткою”. Штатна шестерня МТ-11 – “вісімка”, вона більш “тягова”, але менш швидкісна.

На ранніх серіях “одинака” КМЗ 8.157 “Соло” важіль задньої передачі був заблокований стопором, пригвинченим до картера.

Цікаво, що в перші роки випуску “одинак” мав у коробці передач задній хід, хоча і заблокований прикрученим до картера стопором. Потім шестерні і вал задньої просто не ставили. Стоянкового гальма не було від самого початку.

Виробництво товарних мотоциклів КМЗ припинив у 2007 р., певно, тоді ж були складені останні одинаки “Соло” КМЗ 8.157.02. Ця модель не стала масовою, в першу чергу з причини тодішньої низької купівельної спроможності. Але сьогодні це лише підвищує вартість тих більш-менш аутентичних двоколісних “Дніпрів”, які збереглися до наших днів.

Читайте також: Яким міг бути останній МТ “Дніпро”: “Ендуро Динаміт”