На що здатна шведська САУ Archer (Лучник)

Самохідна артилерійська установка FH77 BW L52 Archer (у перекладі з англійської — «Лучник») прийнята на озброєння армії Швеції у 2013 році. Це розробка багатоцільової 155-мм САУ на основі гармати FH77, що добре себе зарекомендувала під час тривалої експлуатації у військах. Технічну реалізацію проєкту здійснила відома шведська компанія Bofors, яка згодом запустила «Лучників» у серійне виробництво.

Також цікаво чим польський Krab відрізняється від радянського "Гіацинта"

Колісна САУ Archer має доволі великі розміри. Максимальна довжина бойової машини перевищує 14 метрів, а ширина — 3 метри. Без використання турелі Protector висота самохідки становить 3,3 метра, а після встановлення цього бойового модуля збільшується приблизно на 60 см. Бойова маса САУ Archer не перевищує 30 тонн. Габарити та вага самохідної артилерійської установки FH77BW L52 дозволяють перевозити її як залізницею, так і військово-транспортними літаками Airbus A400M.

Двигун та екіпаж захищає протикульове бронювання

САУ Archer базується на шасі автомобіля Volvo A30D з колісною формулою 6×6. Шасі оснащується дизельним двигуном потужністю 340 кінських сил, що дозволяє розвивати максимальну швидкість на шосе до 65 км/год. Як стверджує розробник, колісне шасі може рухатися снігом глибиною до одного метра, а у разі пошкодження коліс, зокрема під час вибуху, «Лучник» ще протягом деякого часу здатен продовжувати рух.

У передній частині шасі розташовується моторний відсік і кабіна екіпажу. Двигун та екіпаж закриті протикульовим бронюванням, що відповідає рівню 2 стандарту НАТО STANAG 4569. У кабіні розташовані робочі місця для трьох або чотирьох членів екіпажу. Залежно від характеру виконуваних завдань, в ньому може бути один або два оператори озброєння. При цьому механік-водій та командир входять до складу екіпажу постійно. На даху кабіни екіпажу є місце для встановлення дистанційно керованої турелі Protector з кулеметом.

Над задньою віссю шасі розташовані механізми підйому та повороту гарматної башти. Механізми САУ дозволяють наводити зброю по вертикалі в діапазоні кутів від 0° до +70°. Через особливості колісного шасі кути горизонтального наведення обмежені: САУ Archer може обстрілювати цілі в передньому секторі шириною 150° (75° вправо та вліво від осі).

Для стабілізації машини під час ведення вогню використовується подвійний аутригер (виносна опора) у задній частині шасі.

У похідному положенні гарматний модуль повертається в нейтральне положення, опускаючи ствол гаубиці в спеціальний лоток, що прикривається кришками. Водночас під час переведення САУ в похідне положення противідкатні пристрої зброї переміщують ствол у крайнє заднє положення, що дозволяє укласти його в лоток.

Також цікаво як українська САУ "Богдана" допомогла відвоювати острів Зміїний

Два механізми заряджання

Основними елементами оснащення башти є механізми заряджання. За наявними даними, замість єдиної системи САУ Archer використовує два механізми, що взаємодіють один з одним.

Один із них подає 155-мм снаряди. Місткість механізованого укладання — 21 снаряд.

Друга система заряджання оперує метальними зарядами, що поставляються у вигляді циліндричних блоків зі згораючою оболонкою. Укладка башти самохідки Archer містить 126 блоків з метальним зарядом. Під час використання транспортно-зарядної машини з вантажним краном на повне завантаження боєкомплекту витрачається близько восьми хвилин.

Залежно від поставленого завдання, екіпаж САУ Archer може збільшувати або зменшувати загальну кількість метальних сумішей, змінюючи кількість зарядів, що вміщуються в гармату. За максимальної кількості метальних зарядів самохідна гаубиця Archer здатна відправити снаряд до цілі на дальність до 30 кілометрів. Використання активно-реактивних боєприпасів збільшує дальність стрільби до 40 км, а коригованих типу Excalibur — до 60 км.

«Лучник» також може вести вогонь прямим наведенням, але в такому випадку ефективна дальність стрільби не перевищує 2000 метрів.

9 пострілів за хвилину

Механізми заряджання гармати забезпечують скорострільність до 8-9 пострілів за хвилину. У разі потреби екіпаж самохідки може вести вогонь у режимі MRSI (так званий шквал вогню), протягом невеликого часу здійснюючи шість пострілів. На відстріл повного боєкомплекту (21 постріл) витрачається не більше як три хвилини. Причому частину приготувань до ведення вогню самохідка може здійснювати ще на шляху до позиції, завдяки чому перший постріл відбувається вже через 30 секунд після зупинки машини в необхідній точці маршруту.

За цей час опускається аутригер і приводиться в бойове положення башта. Після виконання вогневого завдання екіпаж переводить бойову машину в похідне положення та залишає позицію. На підготовку до відходу з позиції так само знадобиться близько 30 секунд.