Чим можуть обернутися прострочені штрафи за порушення ПДР

Чому вже оплачений штраф може вважатися непогашеним, як правильно закрити виконавче провадження і зняти арешт з майна, і чому Мін'юст не поспішає переводити свої реєстри онлайн.
Прострочені штрафи за порушення ПДР 2020 в Україні: наслідки

Чим можуть обернутися прострочені штрафи за порушення ПДР

logo28 жовтня 2020, 14:45
logo0
logo0 хв

Уявіть, що ви зібралися продавати свій автомобіль. Знайшли покупця, змовилися про ціну - пора оформляти угоду, і раптом з'ясовується, що ви не можете цього здійснити. Виявляється, на рухоме майно накладено арешт через давній штраф. Іронія в тому, що штраф за порушення правил дорожнього руху був виписаний два місяці тому, і ви його оплатили, але він все ще вважається непогашеним.

Читайте також: Конституційний Суд почав розгляд справи щодо законності автофіксації

За словами Артема Коробки, заступника директора ДП "Інфотех" (офіційного постачальника програмних продуктів для МВС), в цій ситуації немає нічого унікального. Причина її виникнення, як правило, в тому, що при перерахуванні грошей, які повинні були погасити штраф, некоректно вказано призначення платежу. "Звичайна історія: водій начебто заплатив в касі найближчого банку, отримав квитанцію і заспокоївся, але касир неправильно заповнив графу" призначення платежу "- і гроші пішли в нікуди. Таких випадків, на жаль, було багато, - нарікає Коробка. - У цій графі повинні бути номер і серія постанови про штраф - досить довгий ряд символів. Вбиваючи їх вручну, легко помилитися, не кажучи вже про те, що деякі касири, очевидно, погано інструктуванні, просто писали в графі "призначення" слово "штраф".

Дані, зібрані Денисом Дмітровим, засновником платіжно-інформаційного сервісу "Штрафи UA", свідчать про те, що протягом одного місяця в середньому 2 тис. його користувачів стикаються з блокуванням карткових рахунків, конфіскацією автомобілів і іншими неприємними санкціями, що виникають через борги за простроченими штрафам.

Відкриття даних: реєстр адміністративних порушень

До недавнього часу часто траплялися ще більш абсурдні казуси, коли власник автомобіля і зовсім не знав, що оштрафований. Якщо порушення правил фіксував не співробітник патрульної служби, який зупинив машину, а автоматична система контролю, постанову про штраф відправляли поштою за адресою реєстрації власника. Однак не секрет, що дуже багато наших співвітчизників з різних причин живуть зовсім не там, де зареєстровані. Теоретично дізнатися про штраф можна було, зайшовши в особистий кабінет водія на сайті МВС, але, по-перше, не всі знають про його існування (у "кабінету" близько мільйона користувачів, а автопарк України складає близько 10 мільйонів транспортних засобів), по-друге, цей електронний сервіс не передбачає повідомлень, і далеко не кожен користувач часто перевіряє свій профіль.

Справжня революція в цій сфері відбулася півроку тому, коли МВС надала доступ до даних реєстру адміністративних порушень для обміну інформацією з платіжними системами банків в режимі реального часу. "Коли в травні - червні 2020 го ми відкрили дані для "Приват24 ", багато людей дізнавалися, що у них є навіть не один, а п'ять-шість штрафів, за якими ось-ось закінчаться терміни платежу", - розповідає Артем Коробка.

Читайте також: За два місяці роботи автофіксації автовласники заплатили 73 мільйони гривень

Передбачувано, системи онлайн-банкінгу виявилися куди більш ефективним каналом комунікації з оштрафованим, ніж листи, відправлені за адресою реєстрації. Крім того, з'явилася можливість вносити платежі онлайн, що дуже спростило життя автомобілістів. "Зараз рівень погашення штрафів фотофіксації становить в середньому 85%, це дуже хороший показник", - говорить Артем. За даними, що містяться в Реєстрі адміністративних правопорушень, з 1 червня до 10 вересня 2020 року було виписано 861 524 штрафу за порушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а погашені з них 686 574. В цілому (за всіма видами штрафів за порушення ПДР) частка погашення становить 77%, і 75% проходять саме через сервіси онлайн-платежів. Для порівняння, в 2016 році, тобто до того як банківські системи отримали доступ до даних реєстру правопорушень, оплачений був всього 51% виписаних штрафів.

Оплата простроченого штрафу

Крім очевидної зручності - можливості погасити штраф дистанційно і вчасно про нього дізнатися - у сервісів онлайн-платежів є ще один суттєвий плюс. При авторизації платника вони автоматично ідентифікують реквізити одержувачів і призначення платежів - ті самі номери і серії постанов про штрафи, в яких так небезпечно помилятися. І ось питання: як в такому випадку виникають трагікомічні ситуації, коли транспортний засіб та банківські рахунки водія заарештовують через борг по штрафу, про який він навіть не знає? Всі описані механізми обміну інформацією працюють тільки до тих пір, поки штраф не вважається простроченим.

Якщо інспектор при вас виписав постанову, на погашення дається 15 днів, якщо правопорушення зафіксоване автоматично - 30 днів. Після цього інформація про штраф автоматично переміщається в інший реєстр, і працює з нею вже не Міністерство внутрішніх справ, а Міністерство юстиції.

Відносно автовласника відкривають виконавче провадження. Сума необхідного платежу зростає, але онлайн-сервіси її вже не відображають, нових реквізитів у них теж немає. "Водій, у якого є смартфон і додаток для оплати штрафів, дізнається про відкриття виконавчого провадження, але щоб отримати більше інформації, йому потрібно звертатися в місцеве відділення Виконавчої служби, шукати свою справу, потім йти для оплати в банк і після всього перерахованого потрібно ще відзначити факт погашення у інспектора, – розповідає Денис Дмитров. – З початку 2020 року водії сплатили лише 6% від загальної суми відкритих виконавчих проваджень. Станом на 18 серпня поточного року нараховано було 735 млн грн боргу, а погашено 45 млн грн. Упевнений, якби Мін'юст відкрив дані для платіжних систем і дозволив оплачувати прострочені штрафи в смартфоні, показники були б зовсім іншими. Мова про 638 млн грн, які могли б надійти до бюджету ".

Закриття виконавчого провадження

Як зазначає Юрій Залипаєв, начальник відділу примусового виконання рішень в Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оплату простроченої заборгованості можна зробити онлайн, через термінал для самообслуговування або особисто у відділенні банку. Залипаєв не вважає нинішню процедуру оплати складної або незручною, але визнає, що для коректного внесення платежу необхідно знати номер виконавчого провадження та реквізити депозитного рахунку органу Виконавчої служби, в якому відкрито дане провадження. Ця інформація є в постанові про відкриття провадження, яке повинні присилати за адресою реєстрації боржника. Там же зазначено термін добровільного виконання, тобто вказано, скільки днів дають до застосування санкцій. Ще в постанові є ідентифікатор доступу, за яким можна відстежувати інформацію про справу на сайті Мін'юсту. Всі ці відомості будуть дуже до речі за умови, що боржник отримає лист, відправлений фізичної поштою за адресою, вказаною в документах. Якщо він там не живе, можуть виникнути проблеми. На практиці постанови часто доходять (якщо взагалі доходять) до адресата вже після того, як проти нього застосували якісь санкції.

Дізнатись про відкриті виконавчі провадежння можна за цим посиланням https://orm.minjust.gov.ua/#/. Потрібно вказати адресу електронної пошти, ідентифікаційний код та прізвище ім’я по батькові. Також можна вказати номер транспортного засобу або номер виконавчого провадження якщо він відомий. Ця послуга платна і разом з комісією коштує близько 50 грн.

Найчастіше це запис про обтяження рухомого і нерухомого майна з одночасним арештом коштів на банківських рахунках. "Іноді боржники дізнаються про арешт рахунків, перебуваючи за кордоном, уявіть тільки, якими неприємностями може обернутися подібний "сюрприз ", - говорить засновник сервісу" Штрафи UA".

Читайте також: Не допомогло: після введення автофіксації аварійність зросла на 26%

Відповідаючи на питання про те, що робиться для захисту інтересів автомобілістів, чиї штрафи виявилися простроченими не з їхньої вини, начальник Управління інформаційної політики Міністерства юстиції Оксана Грязнова була вкрай лаконічна. Вона зазначила, що, згідно зі статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожен може захищати свої права в суді. З цим не посперечаєшся, але не досвід адже, що наші співвітчизники - не дуже активні позивачі, подати позов до державної структури, та не до якої-небудь, а до Мін'юсту і зовсім зважаться одиниці. А шкода: незадоволені боржники могли б взяти кількістю, втопити міністерство в позовах, нехай навіть спочатку не дуже перспективних, і таким чином змусити до створення більш зручного сервісу погашення боргів.