Тест-драйв Renault Duster Ultramarine: бюджетний гламур

Друге покоління Renault Duster язик не повернеться назвати нудним чи нецікавим в плані дизайну. Високо піднятий кузов з впізнаваним силуетом має кілька цікавих деталей, які звертають на себе увагу. Фари з яскраво вираженою лінією ходових вогнів та інтеграцією внутрішніх елементів у хромовані смужки решітки радіатора, чорний повітрозабірник на передніх крилах та задні ліхтарі з 3-D малюнком…

Стиль – у деталях

А у спеціальній версії Ultramarine "родзинок" ще більше. По-перше, колір кузова в цій комплектації може бути яскраво-синім під назвою "синій неон" – як на тестовій машині. Бувають також білі, чорні та сталеві варіанти, однак у цьому кольорі він справді "ультрамарин". Колісні диски – двоколірні, п'ятиспицеві, на них теж є синій акцент.

Серед приємних дрібниць – срібні леєри на даху, такі ж позашляхові "клики" бамперів, тоновані вікна.

Ще один стильний елемент – геометричний візерунок на темних рамках дверей. Напівпрозорі, білі та сині лінії можна довго розглядати, аби дізнатися, як переплітаються ці багатокутники та куди ховаються одне за одним…

В салоні теж кілька штрихів надають особливого настрою. Здавалось би, знайомий інтер'єр з сірим твердим пластиком… Але ручки вентиляційних решіток – з синьою серцевиною, сидіння прикрашені білою та синьою ниткою, а також ультрамариновою сіточкою на боковинах. Карти та ручка дверей, облицювання важеля коробки передач теж з цим яскравим елементом, який надає свіжості та "повітря" всьому салону.

Крісла не лише гарно виглядають, але й зручні. Посадка не викликає нарікань, у водія є підлокітник. Пасажири другого ряду мають достатньо простору та низький центральний тунель.

Обладнання – цілком достатньо

Звичайно ж, особлива версія має й відповідний набір обладнання. Найзручніша функція, на мій погляд – безключовий доступ. Без доплати вона доступна лише в "Ультрамарині". Коли підходиш до "Дастера" з карткою-ключем в кишені, він тихенько подасть звуковий та світловий знак, що "впізнав" господаря. І відчинить усі двері. Відійшов від нього – так само ненав'язливо попрощається, мигне ліхтарями та тихо "квакне". До зустрічі!

Інший набір обладнання типовий для кросоверів більш високого класу, хоча для "Дастера" зазвичай буває серед опцій. Наприклад, клімат-контроль, який керується трьома стильними шайбами з хромованими обідками, всередині яких – електронні піктограми чи цифри температури. Сучасно та стильно!

Мультимедійна система MEDIA NAV Evolution підтримує Apple CarPlay та Android Auto. Навігація має непогані карти, а от камера заднього виду чомусь лише за доплату. Втім, в цій версії є парктроніки, тож паркуватися неважко.

Також у тему: що сталося з новим Duster за 90 000 км

Ефективний тандем

У версії Ultramarine доступні будь-які варіанти двигунів та трансмісій – бензинові з 5- чи 6 ступеневими механічними коробками чи дизельні з механікою чи "роботом" з двома зчепленнями. Тестове авто з "автоматом" EDC (роботизована з подвійним зчепленням) – з такою трансмісією "Дастер" буває лише передньопривідним. На мій погляд, саме цей варіант найкраще пасує версії Ultramarine – адже в цьому випадку автомобіль дійсно стає стильним міським кросовером з великим кліренсом.

Насправді навіть на передньоприводному Renault Duster не страшно виїжджати на ґрунтову дорогу. Якщо вона суха, звісно. Кліренсу 210 мм вистачає, щоб їхати навіть по глибокій колії. А "позашляхові" звіси кузова дозволяють штурмувати високі перепони без ризику пошкодити бампери чи кузовні панелі. Також у базі – антигравійний захист дна та сталевий – картера двигуна.

Читайте також: тест-драйв Renault Kadjar

Підвіска Renault Duster зроблена для поганих доріг, тож і ям на українських дорогах вона не боїться. Нерівності відчуваються, але їх кросовер проходить м'яко та впевнено. Втім, підвіска не здається надто м'якою, наприклад на "лежачих поліцейських" можна добряче підскочити в салоні. Натомість на трасі високий кросовер добре "тримається" кілометрів до 100 на годину – вище цього параметру в салоні пробивається шум дороги, а стабільність знижується.

Тандем 110-сильного дизеля та "робота" з двома зчепленнями EDC працює непогано. Щоправда, на малих швидкостях та у заторах відчуваються поштовхи при перемиканнях. Але якщо розганятись стрімко, "автомат" працює чітко. Автомобіль впевнено набирає швидкість і не відстає від потоку. Втім, динаміка все ж не вражає – майже 12 секунд до сотні. Та й бажання поганяти на високому кросовері не виникає. Заважає і шум двигуна, причому на усьому діапазоні обертів. Все-таки автомобіль бюджетний, тому шумоізоляції в ньому небагато. Однак обгони даються йому легко – в моменти розгонів "робот" тримає двигун саме на тих обертах, які дають максимум обертального моменту. Тому навіть невелика потужність компенсується вдалим підбором режимів роботи дизеля.

Але головна перевага дизеля з "автоматом" – економічність. Під час тижневого тесту не вдалося спалити навіть половину 50-літрового баку, а таке трапляється рідко. Витрата пального у змішаному стилі становила від 6,0 до 6,3 літрів на 100 км.

Таким чином, комплектація Ultramarine дала змогу розкритися Renault Duster якості справді модного міського кросовера. За кермом цього недорогого, але наповненого цікавими "родзинками" кросовера тепер не важко уявити сучасну жінку, яка живе у місті чи заміському будинку. Та й не позбавлені смаку чоловіки мають більше аргументів на користь надійного та стильного "трудяги" на щодень.

Автор: Сергій Матусяк.