Спочатку Сервісний центр МВС відмовив громадянину в обміні посвідчення водія радянського зразка. Щоб обміняти посвідчення водія, громадянину довелось двічі судитись з сервісним центром МВС.

Суд зазначив, що позивач є громадянином України, а Україна є учасником Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року.

Читайте також: Суд визнав, що водії електроскутерів можуть цілком законно їздити напідпитку

Сьомий апеляційний адміністративний суд днями розглянув справу, пов’язану з відмовою сервісного центру МВС обміняти водійське посвідчення, видане в одній з колишніх радянських республік, на посвідчення водія сучасного зразку без складення іспитів.

Як зазначено у матеріалах справи, у грудні 2022 року до Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницької області звернувся місцевий мешканець Андрій П., який попросив здійснити обмін його посвідчення водія на право керування транспортними засобами, яке було видане ще 10 жовтня 1981 року, на посвідчення нового зразку без складання іспитів.

Втім, у січні 2023 року Регіональний сервісний центр відмовив громадянину в обміні посвідчення водія старого зразка на нове посвідчення. В сервісному центрі зазначили, що посвідчення водія громадянина є посвідченням водія іноземної держави, а відтак Андрію П. необхідно надати документи, які підтверджують факт отримання ним посвідчення водія у 1981 році.

Справа в тому, що посвідчення водія категорії С Андрія П. містить розпізнавальний знак SU (міжнародний код СРСР). Відповідне посвідчення він отримав, коли проживав у 1970-х – 1980-х роках у Латвійський РСР та навчався у Ризькому вищому військово-політичному училищі.

Сервісний центр таке водійське посвідчення розцінив, як посвідчення іноземної держави. У відповідь Андрій П. звернувся з позовом до суду. Хмельницький окружний адміністративний суд 23 серпня частково задовольнив позов Андрія П.

Суд визнав протиправною бездіяльність сервісного центру щодо розгляду заяви Андрія П. про обмін посвідчення та зобов’язав сервісний центр повторно розглянути заяву громадянина. Тепер з рішенням суду не погодився вже сервісний центр та подав апеляційну скаргу.

Читайте також: Суд визнав незаконним штраф поліції за прострочення обміну "прав"

Сервісний центр послався на норми діючої Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, яка була затверджена у 2009 році.

Згідно з Інструкцією, якщо документи, які необхідно подати для отримання або обміну посвідчення водія, були видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, вони мають бути перекладені на державну мову та засвідчені в установленому порядку. Крім того, для обміну посвідчення водія, Андрій П. мав надати документ, виданий компетентним органом іноземної держави, дипломатичним представництвом чи консульською установою іноземної держави в Україні, що підтверджує факт видачі такого посвідчення водія та відсутність відомостей про позбавлення права не керування транспортними засобами або тимчасове обмеження в цьому праві.

Дослідивши позиції сторін, Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що 8 листопада 1968 року у місті Відень була прийнята Конвенція про дорожній рух, яка була ратифікована СРСР у 1974 році.

Відповідно до підпункту "b" пункту 2 статті 41 Конвенції про дорожній рух, (в редакції, яка діяла на момент видачі позивачу посвідчення водія) «…договірні сторони визнаватимуть будь-яке національне посвідчення водія, яке відповідає приписам Додатка 6 до цієї Конвенції…».

Після проголошення незалежності України, 12 вересня 1991 року Верховна Рада прийняла закон «Про правонаступництво України», згідно з яким підтвердила зобов’язання за міжнародними договорами, укладеними колишньою УРСР до проголошення незалежності України. Відтак, Україна є правонаступником прав і обов’язків за міжнародними угодами СРСР, які не суперечать Конституції України і інтересам держави. Таким чином, Україна підтвердила і свої зобов’язання за Віденською Конвенцією про дорожній рух.

Як зауважив суд, Андрій П. у грудні 2022 року надав сервісному центру посвідчення водія, яке відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, оскільки воно містить усю необхідну інформацію, передбачену Конвенцією.

Суд зазначив, що наявне посвідчення водія Андрія П. на право керування транспортними засобами від 10 жовтня 1981 року не має терміну дії, є чинним та надає позивачу право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Читайте також: Який штраф передбачено за керування без "прав"

Крім того, Андрій П. є громадянином України та понад 20 років керує транспортними засобами на підставі посвідчення водія від 10 жовтня 1981 року, яке є чинним та не скасованим. Факт отримання ним посвідчення підтверджується відповідними первинними документами про проходження навчання та складення іспитів.

Отже, посвідчення водія Андрія П., видане йому у 1981 році, може бути обміняне на нове без складання іспитів.

Таким чином, 16 листопада 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду без змін.