Це не просто військовий автомобіль, це легендарний позашляховик, зразок західної допомоги Україні. Сьогодні тестуємо «Хамві».
Небагато на світі машин, які за життя стали легендами і «Хамві» – одна з таких. Взагалі, назва «Хамві» з’явилася пізніше. Адже на початку цей автомобіль називали абревіатурою – HMMWV. Українською вона означає «багатоцільовий мобільний колісний транспорт». Навіть американці від такого скорочення могли язик зламати, тому згодом перейменували в «Хамві». Це така скорочена версія.
А назва «Хаммер» з’явилася значно пізніше, коли General Motors почав випускати цивільні версії. Hummer став улюбленим транспортом крутих хлопців, в тому числі Арнольда Шварценеггера.
Також цікаво американці випробовують електромобіль для армії
Зірковий час «Хамві» припав на операцію «Буря в пустелі» в 1991 році, коли цей позашляховик був в кожному випуску новин, на кожній шпальті газет. Взагалі за всю історію існування моделі було випущено 280 тисяч екземплярів HMMWV. Українська історія цих позашляховиків розпочалася в 2001 році, коли американці передали нам перших 40 екземплярів, а потім ще 130, а потім ще десятки, і десятки. І сьогодні кількість HMMWV в Україні вже суттєва. Ще місяць тому їх було 700, а до Нового року, кажуть, буде тисяча.
Один з головних експертів з «Хамві» в Україні Ігор Сімутін підкреслив, що в нас служить величезна кількість модифікацій HMMWV – протичовнові, ракетні, зенітні установки, гаубиці, міномети, розміновувачі. Ну і, звичайно, медичні машини, пікапи. Щобільше, в Україні навіть є підрозділ, який спеціалізується на ремонті HMMWV.
У «Хамві» дуже цікаво відчиняється капот. Одному нелегко це зробити, однак після цього відкривається шикарний доступ до двигуна і навіть трохи до підвіски.
Що стосується моторів. Експерти кажуть, що найнадійнішими були ранні версії, коли «Хамві» оснащували 6,2-літровим V-подібним двигуном на 8 циліндрів від Detroit Diesel, мав він 150 сил і йшов тоді в дуеті з автоматом на 3 передачі. Жодної електроніки - просто гідротрансформатор, тому він був витривалий і неймовірно надійний. Наступні версії на 6,5 л атмосферний і 6,5 турбо потужністю 170 і 190 сил відповідно комплектувались «автоматом» на 4 швидкості, з електронним керуванням. Була навіть бензинова версія на 5,7 л, але більшість позашляховиків йшла з дизельними двигунами.
Кажуть, що мотори у «Хамві» неймовірно надійні, не тільки мотори, а взагалі вся механіка. Наприклад, навіть в машині 86-го року легко викручуються болти в підвісці, які зазвичай в більшості броньовиків, вже через кілька років закисають. Мотори легко розточуються, і взагалі - можливостей для ремонту багато.
Насправді це не суто військові мотори, тому що ці двигуни активно використовувалися для серійних машин, – їх ставили на Chevrolet Tahoe, Blazer, Suburban, навіть на комерційні вени. Вони прекрасно показали себе в цивільному житті.
Також цікаво тест-драйв канадського бронеавтомобіля Roshel Senator
У «Хамві» є одна дуже цікава особливість. Річ у тому, що його передні колеса виступають за межі кузова, у нього фактично відсутній передній звис. Можна впертися переднім колесом і виїхати на стінку висотою 50 см. Це показує рівень позашляхових можливостей. Ще одне - у позашляховика всі трубопроводи заховані під площину, і він може просто повзти на животі. Величезні важелі підвіски взаємозамінні - якщо перевернути передні, то вони легко стають на задню вісь. Дуже важливо, що в самому колесі розташовано колісні редуктори, це давало значно більше тяги на виході, і робило позашляхові можливості майже необмеженими.
Що найбільше дивує в «Хамві», то це те, що при ширині в 216 см (це майже фура), ти потрапляєш у вузенький відсік для водія. Тобто для ніг там залишається 50 см, половину з яких займає широченна педаль гальм. Робоче місце аскетичне, але все зрозуміло. Заводиться в морози, холодну погоду через тумблер: спочатку ти вмикаєш прапорець в положення Run, якщо мотор холодний, загоряється лампа яка означає, що свічка розжарювання нагрівається, і коли вона погасла, то можна вмикати стартер.
Крісла неможливо розкласти назад навіть трохи, бо ззаду стінка одразу. Тобто військовим в разі чого можна спати лише сидячи чи обпершись об кермо.
Є кілька речей які треба підкреслити для розуміння його маневреності. По-перше, це колосальна маса, тому що навіть порожній «Хамві» важить 2,5 тони, броньований десь 5, а найсильніше броньований - десь за 6 тон. При цьому навіть в такій машині колосальні позашляхові можливості. Адже кліренс в нього 41 см, понижений ряд передач, кут підйому 35 градусів, кут нахилу 22.
І хоча «Хаммі» здається трошки неповоротким і не дуже швидким (з повним завантаженням максимальна швидкість становить 80 км/год, в порожньому – 117 км/год). Здається це небагато, але коли така махіна мчить асфальтом, поступаються всі.
Але на асфальті не очікуєш, що у броньовика настільки потужні гальма - натискаєш на педаль і пікап зупиняється як вкопаний. А ще на трасі відчувається, які величезні дірки між передачами і як довго «Хамві» може тягнути на другій, щоби потім на третій оберти впали вдвічі. Але навіть з такою масою і архаїчним автоматом його витрата пального може вкладатися в 25-27 літрів.