Тест-драйв новенького БТР-60 з двома двигунами

Звичайно, круто тестувати новітні зразки бронетехніки, такі як «Новатор» чи Roshel, але велика частина броні на колесах, яка захищає наших бійців - це дуже немолоді БТР-60, яким інколи по 40 років і більше. Чимало таких машин до нас надходить і через так званий «лаптевий ленд-ліз», нам лишається їх відновити і примусити техніку загарбників воювати проти них самих.

Також цікаво тест-драйв КрАЗ-255, відновленого для армії

«Шістдесятка» – немолода машина, розроблена ще наприкінці 50-х. Як каже вікіпедія, цей БТР створювали як машину, яка могла б їхати глибокою і широкою колією за танками та вміла плавати. Він стояв на озброєнні десятків країн світу, навіть за ліцензією випускався в Румунії і постійно доопрацьовувався. Випускали його з 1960 по 1987 роки. Якщо міряти автомобільними шаблонами – то це ще за царя гороха. В 60-му році Mazda випустила першу машину, а у нас з конвеєра зійшов перший «горбатий» Запорожець.

БТР-60 – це велика машина. Понад сім метрів завдовжки і майже три завширшки. Така приплюснута форма давала непогану плавучість. Бо цей 10-тонний шмат броні тримався на воді. У нього ззаду добре видно прикритий гвинт, завдяки якому на воді броньовик розвиває швидкість до 10 км/год. Але якщо водомет виходив з ладу, то лише обертання коліс розганяло БТР до 4 км/год.

У БТР чотири пари коліс. Передні дві осі повертають, але привід йде на всі вісім. Думаю, БТР міг би до книги рекордів потрапити - у нього в підпіллі аж 19 карданних валів. Більше того, в кожному колесі є ще й свій редуктор, який використовували для того, аби підняти машину над дорогою і досягти кліренса 45 см. Важливо, що завдяки саме 8-колісній схемі і незалежній підвісці коліс БТР демонструє високу живучість при підривах на мінах. Бо при виході з ладу двох чи навіть трьох коліс він здатен ще якийсь час їхати.

Цей броньовик критикують за слабке бронювання, бо найтовстіша броня товщиною 7-9 мм вкриває лоб машини, а корма прикрита 5 мм листами, - це не рятує від крупнокаліберних кулеметів, не кажучи вже про кумулятивні заряди.

Десант тут сидить в темряві на лавах впритул до моторів, які не прикриті нічим (залежить від версії). Відповідно, влітку тут добряче жарко. Зате взимку не мерзнеш. Ну і трохи гучно, бо моторів аж два. Це бензинові 3,5-літрові карбюраторні 6-циліндровики по 90 сил кожен від вантажівки ГАЗ-51.

Чому бензиновики і чому два? Бо в часи створення БТР-60 компактних дизелів високої потужності не було, дизелі були заважкими. А щоб хоч якось тягнули - довелося взяти два бензиновика. Але все одно не вистачало - це було 180 сил на 10 тон ваги, тобто 18 сил на тону. У «Таврії» втричі більше. Щобільше, і коробок передач теж було дві. Перший мотор з коробкою обертав першу і третю вісь, інший – другу і четверту.

Зрозуміло два мотори і дві коробки суттєво знижували надійність конструкції та ускладнювали обслуговування чи ремонт БТРа. Але таке дублювання давало шанс - якщо один мотор вийде з ладу, то на другому можна доїхати.

Робоче місце водія нагадує вантажівку тих часів, от тільки огляд тут мінімальний. На панелі приладів спідометр, як найбільш непотрібний датчик, винесений кудись далеко праворуч. Центральне місце займає датчик тиску колесах і вентиль під ним для регулювання підкачки. Тахометра немає, оберти не те що на слух, тілом відчуваєш.

У стрільця окреме місце і в його розпорядженні в залежності від версії був або ж кулемет 7,62 або крупнокаліберний 14,5 мм.

Максимальна швидкість становила усього 80 км/год, сьогодні електросамокати Києвом з такою швидкістю літають. А ще у БТР був гарний апетит. Його мотори можна було заправляти низькооктановим бензином, двох баків по 290 літрів вистачало на 500 км. Виходить, що пара моторів спалювала сумарно 100-120 літрів бензину. Сьогодні в грошах це 6 тисяч грн на сотню. Ого!

Також цікаво новий трофей ЗСУ: бронеавтомобіль "Урал-ВВ"

А зараз коротенький курс, як вкрасти БТР. Якщо раптом Ви стали свідком жесту доброї волі чмобіків і Вам дістався БТР-60, ось покрокова інструкція, як його відігнати до гаражів ЗСУ. Спочатку тиснемо червону кнопку запалення в верхньому правому краю панелі, потім в нижньому лівому кутку тиснемо кнопку стартера. Далі натискаємо зчеплення, першу і вперед. Глушиться ця махіна тублером над стартером.

Висновок простий. Так броня дуже немолода, і в БТР 60 чимало недоліків. Але після правильного обслуговування ця техніка ще послужить в правильних руках ЗСУ.

Цей БТР відновлено проєктом “Тачка на ТРОкачку”, який допомагає Силам Тер оборони ЗСУ виводити з консервації військові машини. Експерти кажуть, що потреби армії в вантажівках на сьогодні – 4 тисячі штук, і розконсервовувати їх дешевше, ніж шукати вживані. Повернути до життя старий ЗІЛ, ГАЗ, Урал чи ось такий БТР-60 коштує до трьох тисяч доларів. Вже повернуто в стрій більше 22 одиниць. Пропоную скинутися хоча би на ще один БТР. На ньому напишемо фарбою «В пошуках бандеромобіля!». В описі під відео є всі реквізити.