Тест-драйв тактичного автомобіля для військових від розробника багі Vols

Володимир Садик зробив близько 70 машин Vols, які дуже люблять наші військові, розвідники, екіпажі протитанкових розрахунків. А нещодавно він створив новинку - тактичний автомобіль на 8 - 10 місць.

В машині є дві окремі носилки, які кріпляться з боків. Вони легко фіксуються, так само легко знімаються. А сидіти тут може троє військових. Але це ще не все: в задній частині розміщуються від шести до семи-восьми чоловік!

Також цікаво тест-драйв танку з апокаліпсису

«Виробляючи багі для військових, я постійно спілкуюсь з ними, намагаючись якнайбільше врахувати побажання хлопців, – говорить Володимир Садик, виробник тактичних машин Vols. – Тому я зрозумів, що ідеальна машина має бути місткою, вміщувати 6-8 людей. Дах для неї необов’язковий, адже навіть на броні хлопці стараються їхати зверху. Транспорт має бути легким, це впливає на його позашляхові якості і можливість взяти більше вантажу. І ще - водій має бути максимально захищений».

Чому так мало броні? Відповідь проста. Чим важчий автомобіль, тим менше маневреності і мобільності. Навіть цю нову машину ледве вдалося зробити легшою за 2 тони.

Двигун в машини від «Мерседеса» 606-го, 3-літровий атмосферник. Він посередині, щоб краще завантажити ходову частину. Це позитивно відбивається на позашляхових якостях. Кліренс під балками 25 см, а під всією машиною – 40 см.

Водій потрапляє в кабіну, як в БТР – зверху. Люк захищає від атмосферних опадів, але навколо є броня, 14 мм сталі. Скло по 5 см, трохи не дотягує до 4 класу захисту. Дно під водієм у 6 мм, цього вистачає для захисту від протипіхотних мін. Спереду є лючок доступу до педального вузла, електрики, рульової колонки…

Механічна коробка передач розташована ліворуч, тому що так зручніше конструктивно. Звичайно, треба вчитися перемикати лівою рукою, наче на праворульних машинах, але для багатьох військових до речі це не проблема, бо на фронті багато машин з правим кермом.

Завели, трошки є вібрації, але спробуємо, як він їздить. Незвичайні враження, тому що ти сидиш між передніми колесами. Тому коли виїжджаєш на горбочок, нічого не бачиш перед собою. Але повного приводу ніби й не треба – машина на моноприводі дуже легко все проїжджає. Єдине, що не вистачає гідропідсилювача, бо кермо важко обертати.

Завдяки тому, що дизель атмосферний, моменту вистачає з самих низів. На ньому, ще й завдяки зубастим шинам, він дуже легко виїжджає. Зрозуміло, з повним приводом було б краще. Але тоді машина буде ще важчою.

Друге відчуття – таке враження, наче граєш в комп’ютерну гру. Ти бачиш гірки, ями, але просто їдеш. І особливо не відчуваєш цього. Сидиш фактично між передніми колесами, в тебе підпружинене крісло. Тому ти не відчуваєш, що відбувається.

Але головні зусилля Садика сконцентровані все ж на масовому виробництві багі, які за цей рік вже ж суттєво еволюціонували. Рік тому це були машини з ВАЗівським бензиновим мотором, тепер їх озброюють 1.9-літровим дизелем від третього Volkswagen Golf. Але й інших змін вистачає.

Тяги в порівнянні з кволим “Жигулівським” мотором стало значно більше, але і гучнішим він здається суттєво. Втім, це не заважає багі долати такі перешкоди, куди не сунеться жоден позашляховик, не кажучи вже про важкі броньовики, які весною бояться наших розкислих грунтів.