Автомобілі, що присіли до самого асфальту, як і машини, високо підняті над дорогою, доволі часто зустрічаються на наших вулицях. Що це за тюнінг і для чого його автори вдаються до такого клопоту?

Способів додати індивідуальності своїй машині існує чимало, і зміни характеристик підвіски – не найбільш складний з них, хоча, безумовно, дуже ефектний. Певно, тому до нього і вдаються небайдужі власники в першу чергу недорогих автомобілів.

На пострадянському просторі найчастіше занижують “Жигулі” – як найбільш доступний і все ще придатний до експлуатації автомобіль

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тюнінг своїми руками: як вдосконалити і не нашкодити

Перш ніж розпочати розмову про “просаджування” та “ліфтування” легкових автомобілів, маємо нагадати, що такі втручання у конструкцію мають кілька вагомих мінусів.

  • Порушення штатних характеристик керованості
  • Прискорений знос деяких деталей
  • Порушення законодавства.

Але також зазначимо, що вищенаведених недоліків в деяких випадках можна уникнути. І просимо не плутати нашу сьогоднішню тему із заокеанською культурою лоурайдерів – автомобілів, які можуть присідати та підскакувати за допомогою гідравліки: це дещо інше.

Певно, на фото лоурайдер (від low ride – низька поїздка) – американський седан, що змінює кліренс завдяки гідро- чи пневмоциліндрам

Занижені

Чи відомо вам, що дизайн вітчизняних автомобілів 1960 – 1980-х років приймався художньою комісією у стані максимального навантаження? Тобто їх дизайн був розрахований на те, що машина сидить нижче, ніж у первинному вигляді, з самим лише водієм за кермом! Чи не тому “Волги”, “Москвичі” та “Жигулі” і справді мають більш гармонійний вигляд, коли добряче завантажені? Або коли… в них підрізані пружини!

Якщо пружини та ресори “запилити” помірно, залишиться змога повсякденної експлуатації машини

Одне слово, нам невідомо, чи знають про ту особливість радянської автомобільної стилістики сучасні численні тюнери (здебільшого люди молоді), але один з найпоширеніших видів удосконалень для класичних ВАЗів – саме заниження кліренсу. Робиться це доволі просто: вкорочують пружини підвіски, відрізавши 1,5 – 3,0 вітки – в залежності від моделі авто і бажаного результату. Недаремно на молодіжному сленгу це називається “запилити”.

Попутно доведеться зрізати – частково або повністю – гумові обмежувачі ходу підвіски (відбійники), іноді роблять тонкіше штатні гумові проставки пружин. Коли зрізають більше 2,5 – 3,0 витків, треба до того ж застосовувати так звані короткохідні амортизатори (від іншої моделі або спеціальні тюнінгові) чи переносити точки кріплення штатних. У багатьох моделей при такому заниженні треба вже підгинати крила та колісні арки, щоб колеса не зачіпалися за них при ході підвіски вгору. Вихлопну систему теж іноді треба підіймати.

Не кожному автомобілю пасує занижена підвіска, але “Волги” ГАЗ-24 це не стосується

При екстремальному заниженні, коли машина майже лягає порогами на асфальт, конструкторам доводиться нарощувати вгору колісні арки та вирізати днище, аби поглибити тунель карданного валу (у задньопривідних машин).

Інші рішення потрібні власникам автомобілів з ресорною задньою підвіскою – “Волг”, “Москвичів”, класичних “американців” тощо. Адже від ресори не відріжеш шматок і навіть видалення листів кліренс принципово не зменшує.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як прокачати “Моргуновку” тюнинг мотоколяски С3-А

Але і тут є вихід: між ресорою та мостом ставлять проставку або “перепаковують” саму ресору. Для цього її розбирають і частину листів ставлять “навиворіт”, в результаті ресора стає майже прямою, зберігаючи певну пружність (хоча і далеку від штатних характеристик). Щоб геть покласти ресорну машину на асфальт, доводиться пиляти кузов та змінювати форму лонжеронів.

“Задрані”

На збільшення кліренсу власники легкових автомобілів частіше йдуть не заради власних амбіцій, а вимушено – для кращої прохідності на поганих шляхах, на нечищених зимових дорогах або для збільшення вантажопідйомності.

Дуже часто збільшення кліренсу на бюджетних легковиках є вимушеним заходом задля пристосування машини до важких дорожніх умов

На відміну від заниження, роботи для підвищення кліренсу простіші завдяки наявності промислового випуску комплектів, які навіть не вважаються тюнінговими. Це товсті проставки під пружини, різного роду “хатки” для зміщення точок кріплення амортизаторів. Найбільш рішучі користувачі для підняття машини над дорогою використовують пружини від інших, більш важких моделей – з більшою довжиною та жорсткістю.

Дещо специфічний стиль тюнінгу Avtosh Style відрізняється високо задраним передком та низькою кормою. Такі авто заборонені в розвинених країнах

Рекомендація Авто24

Збираючись значно змінити кліренс автомобіля, ще раз гарненько подумайте. Адже разом з новим виглядом й можливостями ви можете отримати кілька проблем. У тому числі такі суттєві, як погіршення стійкості в поворотах, некомфортна жорсткість ходової на нерівностях, прискорений знос деяких шарнірів підвіски. У кожної моделі автомобіля подібні втручання мають власну “побічну дію”, тож варто завчасно порадитися з тими, хто такі вдосконалення вже зробив.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тюнінг “Запорожців” вчора і сьогодні